MENU

Земельний мораторій – економічний злочин. Його скасування – подвійний

1594 0

На майбутній виставці-продажу валютних товарів на стенді пані Гривні красується чорнозем. Брокери-маклери у пошуках гривні збились з ніг, курс її злітає наче пташка.

Площа України 60.4 млн. га, землі сільськогосподарського призначення 42.7 млн. га. Під мораторієм – 41.7 млн. га, з них приватних — 29.2 млн. га.

Позаяк курс валюти забезпечується сукупною вартістю товарів та послуг, які можна за неї купити, введення с/г земель у товарний обіг капітально зміцнить гривню: $ 1 = 8 UA – далеко не межа. Адже товарні с/г землі, як мінімум, подвоять забезпечення гривні.

А ще спричинять сільгоспбум з далекосяжними позитивними наслідками. Це — наш шлях до економічного лідерства.

Ось чому мораторій є економічним злочином.

Продаж власності — конституційне право громадян

Порушує мораторій і конституційні права громадян: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю" (ч.1 ст. 41 Конституції України).

Читайте також: Рятівне коло для тонучого агросектора

"Володіти, користуватися, розпоряджатися" — класична тріада права власності, без однієї компоненти — все право є фікцією, недовласністю. А право «користування» включає і право відчуження, продажу, тобто те, що заборонено неконституційним мораторієм.

Іпотечне кредитування, як умова життя села

Якось село та виживе: пережило большевиків, живе й під мораторієм: станом на 01.04.2018 маємо аж 21 035 сіл .

Та йдеться про життя, а не виживання. Не про точку на карті адмістративно-територіальних одиниць, а про село заможне і квітуче, колиску України і запоруку її розквіту.

Вільний хлібороб на власній землі не лише економічна категорія, а й віковічна народна мрія, атрибут нашої ментальності (перечитайте класику!). Що, до слова, є історичним, психологічним і моральним аргументом на користь права селянина розпоряджатись власною землею на власний розсуд.

Читайте також: Врятувати села від вимирання може лише поєднання аграрного виробництва та підвищення якості життя у селах, – нардеп

А поки що малим і середнім селянським господарствам непереливки: власних обігових коштів кіт наплакав, а банківський кредит під заставу землі (іпотеку) мораторій блокує: не може заставлятись те, що не підлягає продажу.

Іпотечне кредитування – головний системний інструмент підтримки малого й середнього, а почасти й великого, агробізнесу. Без нього слова про підтримку села — порожнє белькотіння, словесне лушпиння.

Продаж — замораторено, іпотечне кредитування — заморожено, що ж зостається? Віддати землю у оренду. За безцінь.

Орендодавець чи кріпак агрохолдингу?

Станом на 18.04.2017 за даними Держслужби статистики майже 6.9 людей володіють паями сільгоспземлі загальною площею близько 27.7 млн. га, а договорів оренди укладено — 4.7 млн. на площу 16.6 млн. га. Понад чверть країни!

Оренда невільна, від безвиході, тож і ціни, диктовані орендарем, сміхотворні: у середньому 1093 грн. за гектар на рік . Спасибі, доплачувати не заставляють.

Ринок продажу нормалізує й ринок оренди, позаяк створить альтернативу: взяти кредит і хазяйнувати, продати, або здати в оренду. Вже за власною ціною!

Ясно, що агробаронам це не до смаку, адже їхні величезні земельні банки за безцінь орендовані (100 найбільших агрохолдингів володіють земельними банками від 600 000 тис. га ("Кернел" і "Укрлендфармінг") до 14 тис. га.). До мораторію (діє з 01.01.2002) таких монстрів і в помині не було.

Повноцінна приватна власність – найефективніший економічний уклад

У відкриті двері не ломитимусь, життям доведено: повноцінна приватна власність на земельні ділянки – найефективніша форма господарювання.

І ментально найкомфортніша. Це одна з наших відмінностей від росіян, з їх общинною свідомістю безгосподарності і колективної безвідповідальності.

Читайте також: Старі граблі, або Що пропонує влада замість земельної реформи

Загалом, аргументи на користь ринку с/г земель переконливі і достатні. У принципі.

А в нашій реальності? Щоб з’ясувати, розглянемо аргументи протилежні. Наразі їх два, перший – ідеологічний.

Земна куля не товар, а глобус продається

Ліві ідеологи хитрують, патетичне поняття "Рідна земля" урівнюють із земельною ділянкою, як об’єктом господарювання. Земна куля не продається, а глобус – продається. Рідна земля не продається, а земельна ділянка – чому ж ні?

Навіть ліві ортодокси не проти продажу присадибних та дачних ділянок. А вони переважно сільськогосподарські! А хоч би й ні, у кожному разі це приватні ділянки, що підлягають вільному продажу.

10 соток продавати можна, а 10 гектарів – ні? Як бачимо, справа не в принципі – в розмірі (в СРСР не продавалась навіть жменька землі: не присадибна ділянка продавалась – садибна забудова, не дачна ділянка – пай в дачному кооперативі).

На повірку, ідеологи мораторію не проти продажу земельних ділянок як таких, а проти продажу великих земельних угідь, латифундій. Я – теж.

Та логічний висновок з цього не мораторій, а обмеження розміру земельної ділянки на одного землевласника.

Другий контраргумент практичний: землю розкрадуть можновладці, латифундисти, агрохолдинги.

Загроза розкрадання

Як на наші реалії, аргумент невідпорний: орендованими земельними банками запаслись — перепакують у власність. Ще й докрадуть, по кишенях і багажниках мерсів розпихають.

У 2012-му одна свідома бабуся збиралась переписати хату на кота, агробарони ладні фіктивно записати угіддя хоч на кота, хоч на горобців, хоч на городнє пугало. А поки ладять досвід попередника — засновника сільськогосподарської юридичної особи "Роги і копита" Остапа Бендера.

Якщо фізична особа, людина множиться тільки напідпитку чи у задзеркаллі, то юридичні особи штампуються як канцелярські бланки. Горе-приватизатори і збираються оформити на них розмораторену землю. Як у краплині народної сльози відбиваються у цьому краплені карти влади.

Детальніше див. "Влада милиться розікрасти чорноземи. Прикриваючись співпрацею з МВФ".

Доки ця загроза залишається, доти має залишатись мораторій! Адже позбавити сумнівно набутої власності куди важче, як не допустити. Приклад розкраденої промисловості перед очима.

Хай ця дірка єдина, а скільки їх треба щоб випустити все повітря з повітряної кулі? Щоб український чорнозем не перетворився на пшик, на повітряну кульку, підставній власності юридичних осіб — стоп!

Фермер не сіамський близнюк агробарона

"Мораторій" – слово одне, а зміст множинний: пунктами 14, 15 Перехідних положень до Земельного кодексу, він встановлений окремо для фізичних осіб, юридичних осіб, держави, територіальних громад. І скасовувати його слід не гамузом, а роздільно, з розумом.

Хто заперечить, щоб із завершенням мораторію 01.01.2019 не продовжувати його для громадян-українців?

Читайте також: Земельна реформа: чи потрібні Україні поради іноземних експертів?

А з припиненням мораторію для юридичних осіб варто зачекати. І в паузі всенародно обсудити: чи має взагалі така первинна річ як земля, належати такому вторинному власнику як юридична особа?

За умови виконання першого і другого можна розмораторити й державні та комунальні землі. Усвідомлюю корупційний ризик: зазирне у люстерко корупціонер, а звідти визирне чиновник. Але це не привід закривати державу, це - підстава закривати корупціонерів.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини