Італія втратила шанс отримати новий уряд. Більше як 80 днів в країні тривають баталії щодо формування виконавчої влади, і це, без сумніву, найтриваліша політична криза в цій країні.

Після того, як президент Серджіо Матарелла не погодив кандидатуру 81-річногоєвроскептика Паоло Савони на посаду міністра економіки, популістичні партії «Рух 5 зірок» та «Ліга Півночі» заговорили про імпічмент Матареллі. А новопоставлений в.о. прем’єр-міністра Джузеппе Конте відмовився далі формувати уряд і склав свій мандат.

Згідно Конституції Італії, президент дійсно має право відмовити в призначенні міністра. Таке в історії Італії вже було: 1994 Оскар Луїджі Скальфаро відмовив Берлусконі в призначенні його особистого адвоката Превіті міністром юстиції. Те саме трапилось 2014 році, коли президент Джорджіо Наполетано не погодив «людину Ренці» в те саме міністерство.

Чому Матарелла не захотів бачити Савону біля керма економіки Італії? Існує кілька причин.

Читайте також: Трагедія Центральної Європи – у чому вона полягає нині

Перша – проти Савони,вустами німецьких ЗМІ, виступив офіційний Берлін.Адже Савона – євроскептик, який відстоював позицію виходу Італії із зони євро. Втім, позиція Німеччини не на жарт розлютила лідерів коаліції Сальвіні(«Ліга Півночі») та Ді Майо( «Рух 5 зірок»), які почали лякати достроковими виборами. В їхній риториці побільшало закликів щодо неможливості втручання Берліну та Брюсселю у справи Італії.

Другою причиною демаршу Матарелли є те, що представники популістичних партій через призначення кандидатури євроскептикав міністерство економіки, хотіли, мабуть, очолити «євроскептичний рух протесту» в європейських інституціях щодо політики санкцій проти Росії. Адже, наприклад, Сальвіні(хоча не виступав з євроскептичною агітацією, навпаки, був прихильником євро) неодноразово наголошував, що виступає за налагодження економічно-прагматичних стосунків та необхідність переглянути політику санкцій РФ.

І третя причина – призначення явного противника ЄС на посаду міністра економіки була б явною помилкою, по-перше, через те, що це відбувалось раптово і без широкої дискусії, яку в Італії дуже полюбляють, а, по-друге, через те, що популісти не прорахували реакцію фінансових ринків попри те, що рейтингове агентствоMood «пригрозило знизити суверенний кредитний рейтинг Італії до Bаа3» (це лише на одну сходинку вище так званого «смітникового рейтингу»).

Італія – країна з чи не найбільшим зовнішнім боргом і залежить від фінансової політики європейського центробанку. «580 млрд євро італійського боргу знаходиться в руках міжнародних інвесторів, і це тільки частина боргу», – каже голова правління IntesaSanPaolo Карло Мессіна в інтерв’ю CorriredellaSeraі закликає політиків не розбазарювати час, щоб не втратити довіри в інвесторів, серед яких велику частку мають норвежці та американці.

Саме тому Італія приречена на постійний діалог і політику співпраці з Берліном, Брюсселем та Вашингтоном.Чи здатні будуть лідери-популістичних партій «прогнутись» перед таким тягарем? Час покаже. Адже його залишилось не так багато…

Слід також пам’ятати про інших гравців на політичній арені. Так, колишній глава італійського уряду МаттеоРенці розкритикував політиків-популістів за те, що багато часу пішло на формування кабінету міністрів. Очевидно, він очікує шансу повернутись в політику і, можливо, сьогоднішня криза, яка може завершитись позачерговими виборами, дасть йому та «Демократичній партії» шанс прийти до влади.

Не варто забувати й про Берлусконі. На тлі політичної кризи він перебуває в тіні, однак умовне мовчання опального політика не означає, що він поза грою. Берлусконі відомий тим, що вміє плести інтриги не тільки із жінками, але й в політиці теж. Він відсторонився від емоційних випадів Сальвіні, дає, мабуть, можливість лідеру «Ліги Півночі» «спалитись», щоб потім вийти самому з єдино-правильним рішенням. Такий собі Берлусконі-рятівник. Наразі складається враження, що його партія може підтримати нового кандидата на керівника уряду – професора економіки Карло Котареллі, ймовірне призначення якого може відбутись вже сьогодні.

Читайте також: Європейський крок назад: не варто звинувачувати виборців

Що в цій ситуації робити Україні? Відповідь проста – шукати прагматичних шляхів співпраці з Італією та її бізнесом. Останнім часом інтерес італійських бізнесменів до Україні зріс. За даними українського МЗС, за обсягом товарообігу України з країнами Європи, Італія посідає третє місце,поступаючись лише Німеччині та Польщі. В рамках показників позитивного сальдо для України, Італія посідає друге місце серед країн ЄС, а обсяг українського експорту в цю країну перевищує сукупний експорт в США, Велику Британію, Францію, Японію, Грецію, ПАР та Канаду разом узяті. Також у італійських інвесторів зростає цікавість до транспортної інфраструктури, альтернативних джерел електроенергії та сільського господарства. Тому є можливості розвивати даний імпульс.

Не має значення, хто буде очолювати уряд в Римі, має значення якість прагматичних цілей для співпраці, які ставитиме уряд України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram