Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 10 вересня

Не просто миру. Якої перемоги над Росією варто прагнути

Моє особисте бачення – це не просто мир. Ми повинні відновити суверенітет над усіма втраченими територіями й на довгий час відкинути загрозу знищення України, а не просто забезпечити короткостроковий спокій на східному кордоні до моменту наступного походу росіян у глиб нашої країни. Цей сценарій можливий лише за умови цілковитого демонтажу Російської Федерації в її сучасному вигляді. Українців повинна цікавити не дезінтеграція як процес, а поява нових державних організмів на руїнах РФ.

Поради людям, які живуть у зоні впливу викидів заводу "Кримський Титан"

На КПВВ "Чаплинка" та "Каланчак" цілодобово чергують бригади екстреної медичної допомоги, лікарі з яких будуть оглядати всіх громадян, які з території окупованого Криму заходитимуть на підконтрольну Україні територію. У пунктах пропуску постраждалі громадяни зможуть отримати інформацію щодо отримання додаткової допомоги у зв’язку з екологічною ситуацією. У разі виявлення потреби в спеціалізованій медичній допомозі, громадян будуть направляти до найближчих відповідних медичних закладів на підконтрольній території.

Час, коли слід визнати: ніяких Мінських угод більше немає

"Народна рада ДНР" може призначати незаконні "вибори". А в Парижі, Берліні та Києві повинні робити вигляд, що нічого не відбувається. Що Мінські угоди діють, що Москва їх не розтоптала. І що їх потрібно виконувати в односторонньому порядку. І мріяти про те, що Путін погодиться на миротворців ООН – чому б і не помріяти? Потрібно набратися сміливості і сказати собі, що якщо Москву не вдасться змусити відмовитися від проведення фейкових "виборів" на Донбасі, значить, ніяких Мінських угод більше немає. А є територія, фактично окупована й анексована Росією.

Майже 100 років без церкви. Коротка історія російського православ'я

Спочатку це була розкольницька течія всередині Київської митрополії, що відокремилася від материнської церкви в 1448 році (митрополію засновано 1461-го). Її автокефалію затвердив Вселенський патріарх Єремія ІІ Транос у 1589-му році "на прохання" царя Бориса Годунова, коли його, бідолаху, занесло до Москви і звідки він інакше не виїхав би. Бідолаха-патріарх рятував своє життя, відкупившись від московських у такий спосіб. А ще через 97 років, у 1686-му, Київську митрополію приєднали до Московського патріархату. Все, процес крадіжки первородства було завершено. І росіяни були певні, що це назавжди.

Перспективи запровадження податку на виведений капітал

Перші декілька зустрічей робочої групи влітку цього року були присвячені розумінню того, скільки державний бюджет втратить у першому році (2019-й) від запровадження податку на виведений капітал. Дискусії були досить напруженими, бо розбіжності в оцінках між різними урядовими та громадськими експертами були дуже значними. Перевіряли разом кожну цифру, на це пішло дуже багато часу. Консенсусу не досягли, але принаймні розбіжність в оцінках скоротилася до прийнятного рівня.

Беззуба стратегія інформаційної реінтеграції окупованих територій Донбасу

Не слід перебільшувати можливостей "гарматного м'яса" незаконних збройних формувань щодо їхнього впливу на інформаційний простір. Насправді нам протистоїть державна машина інформаційного впливу Росії, а не якихось незаконних збройних формувань. Далі в тексті ми знайдемо положення про інформаційний вплив Росії, але викладення проблеми розпочато все ж таки з діяльності лише незаконних збройних формувань щодо контролю над ЗМІ. 

Сага, за якою можна знімати пригодницький серіал про життя українських піонерів у Канаді

Такої живої, цікавої саги українська література більше не має. Читаючи "Сини землі", не покидає відчуття, що насправді дивишся серіал – так, можливо, не занадто художній, але дуже захопливий. Бо розкриваються людські характери, комусь із них співчуваєш, за когось уболіваєш, а когось і тихо ненавидиш. Це справжня "Санта-Барбара" українців Канади – довга й розлога, але сплетена з тисяч людських доль. Крім того, вона ще й цінна як документ доби: Ілля Киріяк знався на історії українських мігрантів, бо сам був одним із них. Тому цю трилогію можна читати як історичний роман.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram