Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 3 жовтня

Росія випробовує Європу і немає жодної нагоди стверджувати, що вона вирішила зупинитися – Клімкін про намір надання РФ "індульгенції" у ПАРЄ

Міністр МЗС наголосив, що за останні чотири роки не було жодної нагоди стверджувати, що Росія вирішила зупинити агресію. "І лише в одному місці ми маємо реальний ризик зменшення цього тиску вже найближчим часом – це Рада Європи. Форпост європейських цінностей та принципів стоїть на межі того, щоб видати Росії індульгенцію і виконати її абсурдну вимогу – забезпечити повернення Росії до Парламентської Асамблеї Ради Європи без виконання вимог резолюцій цього авторитетного органу, ухвалених у відповідь на російську агресію проти України",  – вказав Клімкін.

Угорщина повинна перестати бути бар'єром між НАТО й Україною – посол США при НАТО

Про це заявила посол США при НАТО Бейлі Хатчінсон під час телефонної розмови зі мною напередодні зустрічі міністрів оборони країн НАТО. Бейлі відреагувала на загострення двосторонніх відносин Будапешта й Києва, спровоковане ухваленням нового закону про освіту. Хатчінсон зазначила, що у НАТО є зобов'язання про співпрацю з Україною. Вона нагадала, що українська територія піддалася російському нападові з боку Росії, Хатчінсон акцентувала увагу на важливості всебічної допомоги Україні в стримуванні цієї агресії.

Зберегти волю до боротьби – одне з основних завдань для України

Завдання держави полягає в тому, щоб зберегти волю українців до боротьби. Політики та медіа, які підривають цю волю, підривають життєздатність держави. Не ми такі. Час такий. Ризики шалені. Збалансовувати свободу та безпеку – складно, але потрібно. Це багатовимірна тема. Масові комунікації є одним із її ключових аспектів. Мене інформаційна безпека в найближчі півтора року турбує навіть більше, ніж склад ЦВК і виборча система (хоча це теж важливі питання). Бо головне питання все ж буде: як не здуріти в цьому інформаційному місиві та вистояти у війні?

Брутальна реальність підготовки журналістів до роботи на передовій

Хоча для Міністерства оборони це були не перші курси, здається, відомство досі не знайшло єдиної програми, за якою можна навчати журналістів. Бо від тренінгів до тренінгів змінюються і промовці, й сам розклад занять. І, судячи з досвіду колег, чи не щоразу в мозок присутніх намагаються вкласти або дуже специфічні знання (наприклад, як писати телеграми згідно з військовими нормами), або інформаційний шум – розповіді про необхідність правильно трактувати термін "військове мистецтво" досі не дають спати ночами.

Портников: Скрипаль – наш союзник мимоволі

Це те, чого багато хто з українців не може усвідомити. Нашій країні потрібні зараз не тільки однодумці, а й союзники. Потрібні – й у самій Україні, й поза нею – люди, дії яких об'єктивно посилюють нашу державність і послаблюють ворога. Недостатньо говорити красиві слова, найголовніше – дії, які допомагають посиленню України, викриттю дій ворожої держави, її деградації та крахові. І що при цьому думає той, хто сприяє цій деградації, не має ніякого значення. Нехай собі. Скрипаль – наш союзник мимоволі. Цим і є цікавим.

Російський слід: ведучи мову про Семочка, не забувайте про суддю Сімоненко

Дуже прошу всіх, хто порушуватиме питання Семочка, не забувайте про те, що у Верховному Суді є суддя Сімоненко із досі неспростованими контактами із "владою" РФ в окупованому Криму. Також прошу не забувати в цьому контексті прізвищ членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що підтвердили здатність Сімоненко здіййснювати правосуддя на посаді судді Верховного Суду, і членів Вищої ради правосуддя, що зробили подання президенту на призначення Сімоненко у Верховний Суд.

Як на заваді нашій автокефалії стали патріархові чоботи

У Києві тим часом парафіяни єпископа Назарія (Блінова), який тимчасово очолив митрополію замість Антонія, попросили читати Євангеліє українською мовою. Той відмовився, і збори мирян склали статут своєї церкви. Уряд його підписав і затвердив для них парафію в розкішному соборі Святого Миколая на Печерську. У храмовий день – 22 травня 1919 року – на першій службі українською мовою парафіяни не вміщалися в соборі: багато хто стояв біля дверей і на вулиці, про що писав пізніше Василь Липківський, який служив тоді літургію. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram