Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чи має множину чорнило

Читачку Юлію цікавить переклад таких слів: соковыжималка, жмых (в соковыжымалке), переходник.

Соковыжималка словники подають як соковижималка, але до російського выжимать на першому місці стоїть вичавлювати, тож пропоную соковичавлювачка.

Із тих же міркувань – жмых перекладати як чав.

Переходник – це перехідник.

Ірина запитує, яке закінчення має назва магазину "Фуршет" у родовому відмінку.

Читайте також: Ніжний проти ніжного: чому ножний нам слух ріже

"Фуршету".

Як перекласти українською мовою з російської коммутатор зажигания – комутатор запалювання чи комутатор запалення?

Оскільки це неодноразова дія, то потрібно казати комутатор запалювання.

Читач Юрій хоче знати, чи вживається слово чорнило в множині та в яких випадках?

Як назву речовини маємо лише однину – чорнило. А коли йдеться про види, то застосовуємо так звану речовинну множину, наприклад: "Я накупив різних чорнил: синього, зеленого, фіолетового й червоного".

Читачка Оксана повідомляє, що в різних лексикографічних працях подають відмінні закінчення назв кущових і трав'янистих рослин у родовому відмінку.

Це справді так.

Читайте також: Як українізувати Маріуполь і дати раду зросійщеному Зайцеві

Пропоную керуватися відомостями академічного "Українського орфографічного словника" 2009 року. Маємо такі закінчення: бересклет – бересклету, чебрик – чебрику, березняк – березняку, вишняк – вишняку. За цим зразком пропоную вживати -у в инших назвах: топольник – топольнику, брусничник – брусничнику.

Також читачка цікавиться родовим відмінком слова пакет.

Словник подає лише одне закінчення: -а в усіх значеннях.

Євген Бродський, секретар Госпітальної ради Північного госпітального округу Полтавської области пише: "Довелося мені редагувати положення, у якому зустрілося речення: "Пропозиції та внутрішні організаційні рішення Госпітальної ради вважаються схваленими, якщо за них проголосувала більш як половина присутніх на її засіданні членів".

Сумнів у правильному застосуванні викликала форма дієслова проголосувати, а саме його закінчення. Як правильно тлумачити стосунок цього дієслова – до іменника половина, застосувавши закінчення -а, чи до іменника членів із закінченням -и?

Олександр Пономарів

Потрібно казати: якщо за них проголосувало понад половину присутніх на засіданні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram