Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 27 листопада

Російські окупанти арештували 12 захоплених українських моряків

Вони перебуватимуть у Сімферопольському СІЗО, зараз їх доставляють у ФСБ для вручення звинувачення за частиною 3 статті 322 КК РФ – "незаконний перетин кордону РФ групою осіб за попередньою змовою" та допиту. Максимальне покарання за статтею – шість років позбавлення волі. Про катування ніхто з тих, із ким вдалося сьогодні побачитися незалежним адвокатам, не повідомляв, але про психологічний тиск, який чинили співробітники ФСБ, щоб отримати "необхідні свідчення", говорив, наприклад, Сергій Цибізов, відеодопрос якого поширили вчора російські ЗМІ.

Атакуючи "Бердянськ", росіяни намагалися завдати максимальної шкоди катерові й екіпажеві. ФОТО

Послуговуватися цим калібром особливої потреби не було, а тим паче здійснювати пуски НАР, оскільки катери ФСБ також озброєні 12,7-мм ВП "Корд" і стрілецькою зброєю меншого калібру. Тобто був намір не зробити попереджувальний обстріл катерів ВМС України, а явно завдати максимальної шкоди як техніці, так і екіпажеві. Певен, що наведеним знімком скористаються як доказом того, що дії російської сторони мали відверто агресивний характер.

Як воєнний стан позначиться на економіці

Що ж до підтримки МВФ і Світового банку, то тут я впевнений: жодних затримок не буде. Підтримку буде надано, адже факт агресії всім очевидний. І в таких ситуаціях партнерів зазвичай не кидають: ми отримаємо і транш від МВФ, і кредит Світового банку, і макрофінансову допомогу. Тут сумнівів немає. Але якщо подивитися на бюджет наступного року, то там потрібно переглянути кілька факторів. По-перше, доходи від приватизації – їх традиційно закладають, але там нічого не відбувається, й цього року гарантовано отримаємо нуль.

Учора ми побачили, як працює парламентаризм – Пекар

Ви всі вчора бачили, як працює парламентаризм. За всіх ексцесів, за всієї ганьби вчорашнього засідання, парламент створює баланс влади. Навіть покидьки, що не мають на меті нічого, крім особистої влади й особистого збагачення, все одно працюють на збереження демократії. Так працює парламентаризм. І це добре. Добре мати хоч такий парламент, ніж диктатуру, якій нема чого протиставити. Пам'ятайте це, коли волатимете про сильну руку. У Росії сильна рука є, хочете так?

Відсіч на азовську агресію РФ не обов’язково має бути збройною – експерт

Чи був спосіб уникнути ескалації з Росією? Так, і наразі такий лише один – здатися. Відмовитися від претензій на Азовське море, від права на судноплавство через Керченську протоку – тобто зробити все те, що нам інтенсивно пропонує Росія та деякі "миротворці" в Україні. Я хотів би ще раз звернути увагу – протокою йшли два хоч і військові, але не такі кораблі, що здатні стати загрозою для Керченського мосту чи російським суднам у протоці. Тобто здатися – це єдиний спосіб, який може задовольнити Росію.

Перша ознака нашої політичної хвороби

У мене враження, що за останні кілька років ми значно подрібнішали (порівняно із 2013-2014). Наші суперечності множаться з неймовірною швидкістю. Але каміння, яке дрібнішає, перетворюється на пісок. Даруйте за пафос. Підтримуєш ти воєнний стан чи ні, генпрокурора чи антикорупціонерів, українськомовних чи російськомовних, Порошенка чи Тимошенко – це не привід вважати своїх опонентів ворогами. Якщо тебе розриває від ненависті до тих, хто поруч, це перша ознака політичної хвороби. Пошук внутрішніх ворогів ніколи ні до чого хорошого не призводив.

Літературна зброя ідеології експансії

У "Культурі й імперіалізмі" (1993) Едвард Саїд засвідчив, як вибудовується делікатна структура підтримки таких домагань. Під імперіалізмом він розуміє теорію та практику домінування над приборканими теренами, а колоніалізмом іменує спробу їх освоєння. Як професорові англійської літератури йому були добре відомі прийоми сприяння імперському наративові через письменство. Тож спитаймо услід і ми. Чим є романи: розрадою чи пропагандою? І чи народжуються вишукані літературні сторінки завдяки колоніальній політиці?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram