Іван Новосівський

Щі та борщ – це різні національні страви, які не мають нічого спільного і схожого. Тільки для радянських людей – це "пєрвоє", яке записувалось в меню дня і всім роздавалося, без огляду на смаки та бажання.

Не треба бути особливим кулінаром щоб легко, просто і повністю зрозуміти, що не можливо приготувати борщ, застосувавши рецепт приготування та компоненти щі, бо вийде щось зовсім інше.

Врешті, всі вже побачили і змогли зрозуміти, що неможливо збудувати національну державу українського народу зберігши та використовуючи все, антинаціональне за своєю суттю, радянське законодавство. А, тим більше застосовувати номенклатурний підхід при формуванні та призначенні керівників усіх державних органів, коли компетенція та професіоналізм не мають жодного значення та витісняються партійністю.

Читайте також: Сьогодні визначальним і рятівним для українського народу є усвідомлення повної та остаточної смерті радянського режиму – історик

Перше, що вимагає та потребує докорінної зміни – це система та зміст юридичної освіти та науки, які мають стати українськими, бо радянські, і шкідливі, і руйнівні. Такі висновкиі з власного досвіду навчання в двох радянських університетах, перший з яких був абсолютно вільний від боротьби з "українським буржуазним націоналізмом", яка переповнювала ті, що знаходилися на території УРСР, та в українському університеті, де ніхто з викладачів ніколи не був членом КПРС.

Тому сьогодні ми згадуємо Українського Вченого, який писав історію держави і права з українським підходом.

Це: Іван Новосівський, науковець, правник, суддя, громадський та політичний діяч. Дійсний член НТШ та УВАН

Трохи про Вченого:

Народився 28 серпня 1902 року в селі Іспас біля Вижниці. Чернівеччина.

З 1908 року навчався в заснованій у Вижниці ґімназії. Далі здобував фах і освіту на юридичному факультету Чернівецького університету.

У 1925-26 роках – здобув в університеті ступінь доктора права.

У жовтні 1926 року, як це було в тогочасній Румунії, яка захопила цю частину українських земель. Король, за поданням міністра юстиції, призначив Вченого помічником судді в місті Бельци в Бессарабії. До 1940 року працював суддею тут, в Чернівцях та інших місцях Буковини. 

У 1940 році разом з дружиною Степанією з дому Танасійчук та сином Тарасом, який народився в селі Іспас в 1930 року емігрував з рідної землі зайнятої радянським режимом.

Сім'я спочатку проживала в Кракові, Австрії, Німеччині. Після закінчення війни працював радником та представником переміщених осіб перед американськими органами.

У 1848 року отримав ступінь доктора права та суспільних наук в УВУ захистивши роботу на тему: "Умисл та необережність в сучасному карному праві".

У 1951 році емігрував у США.

З 1960 по 1970 рік працював у міській управі Нью-Йорка.

З 1978 року – дійсний член і активний працівник УВАН, Товариства українських правників у США та 
Історично-філософічної секції НТШ.

Читайте також: Україна – єдина, незважаючи на тривалу та ґеноцидну політику радянського режиму – історик

Автор ряду книг та численних статей. Писав українською, румунською, англійськими мовами.

Активний організатор та діяч українського громадського руху.

Один з засновників та почесний голова ЦОБУ в США (Центральне Об'єднання Буковинців Українців а ЗСА). Почесний батько Українського Академічного Козацтва "Чорноморе".

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram