"Миротворці на Донбасі" – сьома публікація з серії, яка презентує "Нову стратегію миру та безпеки", запропоновану на Національному форумі, що пройшов 30 жовтня у Києві.

Обговорюючи шляхи звільнення і реінтеграції Донбасу, не можна не згадати про ідею миротворчої місії ООН.

Головна небезпека цієї, привабливої на перший погляд, ідеї полягає в тому, що вона може стати новим "безальтернативним" виправданням бездіяльності, як світового чиновництва, так і нинішнього політичного керівництва України в питанні припинення російської збройної агресії проти нашої країни, а також звільнення Криму і Донбасу.

Читайте також: Нова стратегія миру та безпеки: реінтеграція Криму і Донбасу  

Загрузнувши в "Мінських домовленостях", всі вони, із превеликим задоволенням, готові замінити порядком обридлу за чотири роки безрезультатних розмов "Формулу Штайнмайера" на нову довготривалу платівку на тему миротворців ООН.

Реальна ж оцінка цих ініціатив прозвучала з вуст Джона Болтона, радника з національної безпеки Президента США Дональда Трампа, на конференції Yalta European Strategy, що проходила у вересні минулого року: "Я не вважаю, що потрібні миротворці в Україні, це – помилка української сторони. Це означає, що ви посилюєте втручання Росії у внутрішні справи України, адже Росія – це постійний член Ради безпеки ООН. Головне питання зараз – як не перетворити Донбас на заморожений конфлікт. Тому якщо ви хочете відновити суверенітет України на Донбасі, то миротворці – це останнє, про що вам потрібно думати".

Не менш виразно на цю тему висловився інший учасник конференції, колишній прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, який заявив, що введення миротворчої місії ООН на Донбасі може виявитися пасткою для України. Він зазначив, що введення миротворців може зробити конфлікт на Сході України хоч і менш "гарячим", але також постійним і замороженим. За словами Кемерона, миротворці ООН можуть стати новим кордоном між ОРДЛО та іншою частиною території України.

Очевидно, що мета військово-політичного керівництва Росії, в умовах недостатніх міжнародних зусиль з примусу її до миру, не змінилася і,як і раніше,полягає в руйнуванні нашої держави. При цьому статус постійного члена Ради Безпеки ООН дозволяє Російській Федерації блокувати затвердження мандату миротворчої місії, прийнятного для України.

Читайте також: Стратегія миру та безпеки: завдання української дипломатії 

У разі ж реального примусу агресора до миру і повернення окупованих територій може знадобитися один-єдиний миротворець – Генеральний секретар ООН, який, аби уникнути неприємних рукостискань, прийме символічні ключі від Криму і Донбасу в Путіна і передасть їх Україні.

Іншими словами, ймовірність направлення миротворчої місії ООН на Донбас є невеликою, а ймовірність прийнятної для України місії наближується до нуля.

Наше завдання – на всіх етапах цих розмов чітко формулювати суть українського національного інтересу і, в разі підготовки мандату такої місії, не допустити затвердження не прийнятного для нашої країни мандату миротворчої місії.

Наступна публікація буде присвячена зміцненню української армії.

Більше читайте на сторінці Воєнний кабінет Юлії Тимошенко.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram