Що таке RAB – регулювання?

Електричні мережі було б справедливо назвати "судинною системою" енергетики України, що пов’язує усіх споживачів електричної енергії із її виробниками. Від технічного стану електромереж залежить життєздатність усієї країни. На відміну, наприклад, від мережи автомобільних доріг, питання розподілу електроенергії знаходиться не тільки на периферії свідомості громадян, але й державних інститутів. На мій погляд, було б непогано зробити невеликий огляд одного із ключових питань цієї "terra incognita".

У більшості європейських країн регуляторна система з тарифоутворення розподілу електроенергії ґрунтується на методиці визначення регуляторної бази активів (Regulated Asset Base). Ця методика спрямована на стимулювання залучення інвестицій для модернізації електричних мереж з метою покращення якості енергозабезпечення споживачів. На відміну від методики "витрати плюс", яка спонукає операторів електромереж до підвищення операційних витрат, RAB навпаки мотивує їх нарощувати капітальні інвестиції в інфраструктуру й скорочувати операційні витрати. У цьому й полягають її переваги. В результаті зростає надійність мереж, втрати електроенергії знижуються, а тарифи для споживачів скорочуються.

Читайте також: RABські тарифи вже на порозі. Розкрадання під шкурою "європейських" реформ. ВІДЕО

Вперше ця система була запроваджена в 1989 році у Великобританії. Як добре відомо, Великобританія має багатий досвід успішної реалізації глибоких ліберальних трансформацій не тільки на ринку електричної енергії, але й природного газу. У результаті застосування RAB регулювання, витрати розподільних компаній Великобританії скоротилися удвічі, що спонукало абсолютну більшість європейських компаній з успіхом перейти до цієї методології протягом 1997-2015 років.

Особисто для мене, яскравим прикладом ефективності впровадження RAB є досвід Румунії, де такий підхід послугував каталізатором інвестицій та дозволив там знизити зношеність активів із 75% до 48%, а в Італії показник якості постачання SAIDI (протяжність переривання постачання у хвилинах) скоротився більш ніж утричі всього за десять років – із 163 хвилин у 1998 році. до 50 хвилин у 2008-му.

Окремі українські експерти та політики вважають, що впровадження вказаної методики є забаганками операторів розподільних мереж. Це незважаючи на беззаперечні факти позитивного європейського досвіду із запровадження RAB й зобов’язання нашої держави в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.

На мій погляд, така позиція – суперечить інтересам енергетичної безпеки держави та значним чином ускладнює євроінтеграційні процеси в енергетиці.

Про "ефективність" діючої тарифної системи "витрати плюс" у секторі розподілу електричної енергії красномовно свідчать факти. Відсоток зношеності електричних мереж в Україні досяг критичної межі – від 65 до 85%, показник протяжності переривання постачання є найгіршим серед усіх європейських країн з великим відривом – 1213 проти 474 у Румунії й близько 200 в середньому по Європі.

Водночас витрати електричної енергії в мережах перевищують 13% – це у понад два рази більше за середньоєвропейський показник. Тобто, українські споживачі вимушені сплачувати щорічно понад 10 млрд. грн. додаткових коштів за товар, який вони не отримали.

Читайте також: Після приватизації енергетики українцям варто готуватися до чергового росту тарифів

За існуючих тенденцій руйнації базової електроенергетичної інфраструктури країни, важко розраховувати не тільки на довгострокові інвестиції в реконструкцію та модернізацію генерації, але й на досягнення частки енергії до 20% з відновлюваних джерел в енергобалансі країни до 2035 року згідно до завдань Енергетичної стратегії України. Який сенс інвестувати в генерацію електроенергії за діючих критичних ризиків її поставок на ринок?

У разі продовження дії в України тарифної системи "витрати плюс", вже у найближчі роки стабільне енергозабезпечення споживачів України буде під великим знаком запитання. За цього сценарію про інвестиції в українську економіку взагалі треба буде забути, а гарні європейські закони, що адаптовані й ухвалені українським парламентом, включно із фундаментальним Законом України "Про ринок електричної енергії", так й залишатимуться тільки на папері.

Основні принципи європейського досвіду впровадження RAB

Отже, наразі, існують усі підстави стверджувати, що реформа тарифоутворення у секторі розподілу електроенергії шляхом переходу на RAB регулювання є необхідною умовою для збереження об’єднаної енергетичної системи України та соціально-економічного розвитку країни.

Питання полягає у тому, як її правильно провести з врахуванням європейського досвіду та специфічних умов української економіки, що, насамперед, характеризується низьким платоспроможним попитом внаслідок глибокої системної кризи в країні, яка підсилюється втратою територій й неоголошеною гібридною війною розв’язаною Росією проти України.

Якщо звернутися, до досвіду застосування стимулюючого тарифоутворення в інших країнах Європи, то слід виділити наступні характерні принципи:

• регулятори встановлюють обґрунтований рівень дозволеного доходу (return);

• дозволені доходи базуються на рівні капітальних й операційних витрат окремо, чи на загальному рівні витрат (TOTEX regulation);

• норма прибутку – важливий елемент регулювання; для розрахунку прибутку на регуляторну базу активів у країнах Європи діє загальний метод середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of capital- WACC);

• норма дохідності у більшості країн ЄС встановлюється однакова на старі й нові активи;

• регулятори забезпечують стабільну, об’єктивну, прозору та передбачувану регуляторну базу;

• термін регуляторних періодів складає у середньому 5 років але не менше трьох років;

• регулятори визначають цільові показники ефективності для операторів мереж.

Норма дохідності на власний капітал відчутно розрізняється у країнах Європи й загалом відображає фінансові ризики, що притаманні тому чи іншому національному ринку капіталу. Так, наприклад, якщо у Греції вона становить на всі активи 11%, то у Великобританії тільки 3,5%. У Німеччині, хоча й існує диференційована система – на нові й старі активи, але різниця у нормах дохідності несуттєва – 6,91% й 5,12%, відповідно.

Чому так важливий цей показник? Тому, що у першу чергу, від нього, з одного боку залежать обсяги інвестицій у електричні мережі, а з іншого, – рівень тарифів для споживачів.

Аналізуючи європейські кейси, дуже важливо відмітити те, що існуюча RAB методологія не є чимось довершеним – вона має теж значні вади. З цієї причини, національні регулятори постійно знаходяться у пошуку з удосконалення її елементів (способу визначення витрат, методу граничних доходів/ціни, цільового показника ефективності, норми доходності активів).

Перспективи застосування RAB в Україні

Визначаючи ставку дохідності активів в Україні, треба враховувати значні її економічні відмінності порівняно з країнами ЄС. У цьому зв’язку, насамперед, слід відмітити високу облікову ставку НБУ, яка відображає ті значні ризики, що притаманні українській економіці.

Зараз вона становить 18%. Водночас, не слід забувати, що Україна залишається найбіднішою країною у Європі з низькою купівельною спроможністю населення, технологічно відсталою індустрією та превалюванням популізму в політичному житті. Ці фактори й обумовлюють складність запровадження RAB регулювання у нашій державі відповідно до кращих європейських практик.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та НКРЕКП, спираючись на рекомендації звіту CEER Report on Investment Conditions in European Countries (14.03.2016р.) та міжнародної компанії консультанта IHS (16.10.2016р.), зробили спроби встановити єдину регуляторну норму доходу на регуляторну базу активів на старі й нові активи на рівні облікової ставки НБУ, яка у 2016 р. становила 19%, а в у 2017 р. знизилася до 12,5%.

Читайте також: RAB-тарифи: питання газу, тепла, електроенергії і взагалі існування "ринку" ще довго буде політичним – експерт

Однак, ці спроби виявилися невдалими через позицію Уряду України, який вважає, що такий підхід призвів би до значного зростання ціни електричної енергії для промисловості й населення. Зрозуміло, що у рік президентських та парламентських виборів політики на це не підуть, а новий склад НКРЕКП ще не відчув достатню політичну силу, щоб бути незалежним у своїх рішеннях. Таким чином, у 2019 р. реально розраховувати на впровадження стимулюючого регулювання не доводиться. Чи є час для зволікань та пауз?

З об’єктивної точки зору, дійсно, у разі застосування норми доходу активів на рівні 12,5% ціна електроенергії протягом наступних трьох років може зрости приблизно на 30-40%. Деякі експерти пропонують, що доцільно б було визначити дві окремі норми доходу на старі й нові активи.

З огляду на це, вони рекомендують, щоб даний показник на нові активи мав б бути на рівні трохи більшому облікової ставки НБУ, а на старі – від 3 до 5%. Однак, у цьому разі (через високу облікову ставку) оператори розподільних мереж не будуть схильні інвестувати у реконструкцію старої інфраструктури, а темпи введення в експлуатацію нових об’єктів не зможуть компенсувати руйнацію існуючих мереж.

Підсумовуючи зазначене, на мій погляд, слід підкреслити, що для України найбільшим чином у стратегічній перспективі підходить методика, що передбачає дозволені доходи операторів, які базуються на загальному рівні витрат (TOTEX regulation), а норма дохідності активів має бути єдиною на усі активи й обмежуватися показником дещо більшим за облікову ставку.

Перший регуляторний період варто обмежити 3-ма роками, а НКРЕКП необхідно жорстко відслідковувати виконання цільових показників ефективності для операторів мереж. Другий та третій регуляторний період доцільно збільшити до 5 років кожний. Очікується, що зростання тарифів відбуватиметься на першому регуляторному періоді, на другому відбудеться їх стабілізація, а на третьому зменшення.

Разом з цим, з метою зниження цінового тиску на споживачів у кризовий період, допоки облікова ставка НБУ не зменшиться мінімум до 10%, доцільно також розглянути можливість тимчасового введення норми доходу на нові активи нижче за облікову ставку НБУ за умов коли норма дохідності на нові активи не буде більшою ніж на 3% порівняно зі старими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram