Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 28 березня

Припинити війну: чого насправді хочуть "борці за мир"

2014 року Росія захопила в України Крим і частину Донбасу. Й убила за п'ять років 13000 українців. (Понад півтора мійльйона втекли із загарбаних територій в Україну, сотні тисяч – у Росію.) За ті ж п'ять років окупанти на захоплених у нас територіях знищили або вивезли в Росію понад 20% (тобто більше 1/5) промислових потужностей України... Українці натерпілись і дуже втомилися від війни. Цим користуються поплічники й агенти окупантів тут, у нас, на поки ще вільних від російсько-фашистських загарбників землях України. Вони пропонують припинити війну.

"У НАТО та ЄС нас не чекають": кандидати у президенти поширюють тезу російської пропаганди

Звідки ростуть ноги в тези про буцімто "не чекають"? Звернімо увагу, що вона є дуже співзвучною одному з постулатів російської пропаганди. Російська пропаганда засуджує Захід за те, що він буцімто обіцяв Горбачову, що не стане втягувати посткомуністичні країни Східної Європи до НАТО та ЄС (це неправда, такої обіцянки ніхто не давав) – а сам узяв, клятий, і втягнув. Порушив, мовляв, обіцянку. "Не треба було їх відпускати", – каже російська пропаганда. Чим визнає: СРСР силоміць утримував країни Східної Європи у РЕВ і Варшавському договорі.

Феномен Зеленського: в чому полягає секрет успіху його передвиборчої кампанії

Все вищенаведене можна підсумувати однією фразою: в українську політичну реальність прорвався постмодерн. Йде битва не ідеологій чи позицій, а публічних іміджів, віртуальних образів. Прорив постмодерну у країну, яка намагається, стікаючи кров’ю, вийти із середньовіччя до модерну, може призвести до шоку (перестрибування через рівні ментального, соціального чи економічного розвитку нічим добрим ніколи не закінчується). Але водночас це зіграє позитивну роль, руйнуючи старі моделі політичної комунікації та сприяючи громадянському зростанню.

Данська перешкода антиукраїнському газопроводові

Сенс листа Варніґа в тому, що тактика данської влади не дозволяє "Газпромові" та його західним партнерам продовжити будівництво. Данія не відмовляє, але й не дозволяє. Вона може вимагати додаткової інформації екологічного характеру. Будівельники антиукраїнського газопроводу повинні будуть спочатку намагатися відмовити в наданні цієї інформації через суд, потім – якщо програють справу – оформляти доповідь. Потім данська сторона працюватиме з цим документом, виступатиме зі своїм висновком – і невідомо ще, яким він буде. Все це час.

Дилема першого туру президентських виборів

Традиційна проблема: чи голосувати в першому турі за аутсайдерів, щоб висловити їм свою підтримку? Враховуючи, що потенційних учасників другого туру цього разу не двоє, а троє, і лише троє, а решта не мають на вихід у другий тур жодних шансів, доходимо такого висновку: кожний голос, відданий за будь-кого з аутсайдерів, дорівнює розписці в тому, що найкращого із трьох головнокомандувача та євроінтегратора (якщо вам узагалі небайдужа євроінтеграція) обиратимуть без вас. Щонайменше без вас оберуть, до яких двох кандидатів ваш вибір буде звужений у другому турі.

Запитання – відповідь: два раунди з кандидатом Гриценком

Загалом же мистецтво політика, зокрема, передбачає і вміння надавати таку неповну відповідь на запитання, аби збоку складалося враження, що вона вичерпна й переконлива. Цим умінням А. С. володіє, мушу визнати.  А тепер головна інтрига п'ятниці, 29 березня. Учора із трьох запрошених не побоявся зайти в нашу студію лише один (і бодай за це панові Гриценку шана на тлі двох "бовванів", в оточенні яких він стояв майже дві години). А от хто із трьох запрошених не побоїться дійти до нашої студії у п'ятницю?

Судові обіцянки кандидатів у президенти. ІНФОГРАФІКА

Виявилося, що попри актуальність цієї теми восьмеро із 38 кандидатів узагалі не згадують про суди у своїй програмі. Більшість кандидатів обмежилися лише загальними обіцянками про скасування недоторканості суддів, забезпечення незалежності судової системи. Жоден із кандидатів у президенти не згадує про необхідність реформування й очищення органів, які проводять судову реформу – Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram