Дуже багато людей пишуть, що в живі очі не бачили виборців Зеленського або що не були об'єктами його політичної реклами.

Це цілком зрозуміло в контексті нових повівів цифрової роботи з виборцями, які вже насправді не нові. У США був скандал із Cambridge Analytica, пам'ятаєте? Головна фішка цього фокусу полягає саме в тому, що тарґетування – на те й тарґетування, що визначає з меншою чи більшою чіткістю саме потенційного виборця та прицільно, із застосуванням усього арсеналу рекламних і медійних матеріалів, його бомбить. Бомбить точково, довго й методично, як бомбило виборців Трампа у США 2016 року.

Читайте також: Сам зліпи собі президента: Зеленський – не політик, а технологія

Тому питання, чому вас не бомбило, а когось бомбило, пояснюється особливістю цих технологій: ви не потрапили під увагу як об'єкт тарґетування за певними показниками. Ось і все пояснення.

Маленький приклад, який навіть не зі сфери інтернету походить, а зі старого-доброго лампового олігархічного телевізора. Серіали й жарти команди Зеленського були розраховані на людей, які звикли до російського телевізора з його особливою естетикою та картинкою і до цінностей, які він пропонує. Тому тарґетування в цьому конкретному випадку було простішим і домотканнішим.

Читайте також: Ворог – не тут. Але він хоче зруйнувати нас нашими ж руками

Що вони робили в інтернеті, я не знаю достеменно, але припускаю, що це було щось схоже на Cambridge Analytica. Не знаю, які були параметри об'єкту тарґетування, але, можливо, незадоволення поточним станом, схильність до репостів (відтворення чужої інформації), мовна преференція (російська). Та й таке.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram