Історія однієї родини, яка пояснює, чому мову і віру не можна виносити "за скобкі"
Це мій дід. Зеновій Карась. В совєцкому концтаборі у Мордовській АССР 1961 року. Позаду 3 роки терміну. Попереду ще 6.
Причина? Українець, священик. Дома знайшли "Історію Української Церкви" Огієнка.
Читайте також: Обираємо майбутнє – України або Малоросії
У вироку написали "антісовєцкая агітація с прімєнєнієм рєлігіозних прєдрассудков".
Поки дід намагався вижити в малій зоні, у зоні великій моя мама 10 років не знала батька, він прийшов для неї, дитини, чужим дядьком. Його синові у школі забороняли давати молоко!!! Бо це дитина "врага народа".
Читайте також: Малоросія поруч: загроза з тилу
Це історія мого дому, моєї родини, моєї сім'ї, мого народу, моєї країни, історія, яку не винесеш "за скобкі".
Це, зокрема, про мову і віру, якщо хочете.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки