Окружний адмінсуд Києва раптово пішов проти Вищої кваліфікаційної комісії суддів і відмовив її керівництву в повноваженнях. Чим це загрожує?

Окружний адміністративний суд м. Києва визнав відсутність у голови ВККСУ С.Козьякова та його заступника С.Щотки повноважень членів ВККСУ і заборонив їм виконувати повноваження членів ВККСУ. Випадок – екстраординарний. Адже проти керівництва ВККСУ пішов фактично піднаглядний їй орган.

Таку ситуацію можна розглядати і оцінювати по-різному. Як на мене, то, крім іншого, вона свідчить про те, що П.Порошенко почав пожинати плоди своєї судової реформи. Точніше – так званої реформи. Бо те, що з великою помпою колишнім президентом подавалося як судова реформа, насправді було підпорядкуванням судової влади президенту, утворенням судової вертикалі з центром на Банковій. Власне, у цій сфері, до речі, як і багатьох інших, П.Порошенко цілеспрямовано йшов стопами Януковича. Шляхом складних конституційних і законодавчих маніпуляцій (конструктором і головним виконавцем яких був О.Філатов) під П.Порошенка «звели» два ключових органи у сфері правосуддя – Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і Вищу раду юстиції (яка стала Вищою радою правосуддя).

Образно кажучи, ці два органи стали руками президента. Після цього потрібні справи у судовій владі можна було робити «чужими руками». Власне, у цьому була головна «фішка» судової реформи від Порошенка-Філатова. На загал (зокрема міжнародний) реформа подавалася як деполітизація судової влади (позбавлення парламенту будь-яких повноважень щодо суддів) і посилення її незалежності (шляхом розширення повноважень ВККСУ та ВРП). Насправді ж робилося все, щоб за формально-показного дистанціювання глави держави від судової влади він отримав усю повноту реальних важелів впливу на неї. Щоб контролювати судову систему Порошенку достатньо було контролювати лише ці два органи.

І цього було успішно досягнуто шляхом наповнення цих органів «своїми» людьми. Очолювати нову ВККСУ «випало» партнеру О.Філатова по адвокатському бізнесу – С.Козьякову, якого призначили членом ВККСУ одразу у 2014 р. Тоді ж до ВККСУ «зайшли» нові члени, в основному зорієнтовані на Банкову. І за їхньою допомогою почалося формування «нової» судової влади.

Читайте також: Конституционный суд может остановить уже стартовавшую избирательную кампанию – Сазонов

С.Козьяков та його команда у ВККСУ повністю задовольняли П.Порошенка, а тому останній був кровно зацікавлений у її збережені. Членів ВККСУ було «задобрено» непомірними зарплатами (понад 250 тисяч гривень на місяць), а змінами до закону про судоустрій і статус постійно намагалися пролонгувати перебування цієї команди у ВККСУ. Але, схоже, Порошенко-Філатов перехитрили у цьому самі себе.

Річ у тім, що вісім з діючих (чи вже не діючих?!) членів ВККСУ були призначені у вересні-грудні 2014 р. – С.Козьяков, С.Щотка, Т.Весельська, А.Заріцька, М.Макарчук, М.Мішин, Ю.Тітов, В.Устименко. У лютому 2015 р. був прийнятий Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» (набув чинності 28 лютого 2015 р.), яким строк повноважень членів ВККСУ було визначено 4 роки. У 2016 р. Законом «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що члени ВККСУ, обрані (призначені) на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано (призначено).

Читайте також: Суд в Чехии осудил военнослужащего, который воевал в Донбассе

Отже, якщо слідувати звичайній логіці і букві закону, то прості підрахунки показують, що повноваження вказаних членів ВККСУ уже давно закінчились. Відтак, їхнє перебування на посадах членів ВККСУ (а С.Козьякова та С.Щотки на посадах голови та заступника ВККСУ) є щонайменше сумнівним з точки зору закону, а як вказав суд – таке перебування є неправомірним. Відтак, вказана ситуація є небезпечною для правосуддя, адже поставлена під сумнів легітимність процедури формування суддівського корпусу та здійснення дисциплінарної практики щодо суддів.

Вказана ситуація має бути розв’язана невідкладно у виключно правовий спосіб. Зрозуміло, що попередня влада якомога довше хотіла би зберігати свій вплив на судову систему. Але їх інтерес є приватним, а перевага повинна бути надана інтересу державному та суспільному.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram