В ніч на 23 жовтня понад тисяча поляків протестувала під Конституційним трибуналом, офісом правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) та під приватним будинок лідера партії, віднедавна віцепрем’єра Ярослава Качинського.

На підході до дому Качинського протест переріс у сутички з поліцією, проти маніфестантів застосували перцевий газ. Кільканадцять осіб затримано.

Нічний протест — це не чергова акція коронаскептиків, як у західноєвропейських столицях.

Про це пише Олена Бабакова для ЄвроПравди, повідомляє UAINFO.org.

Поляки протестують проти рішення Конституційного трибуналу майже повністю заборонити аборти, тим самим прирікаючи на пекло сотні і тисячі жінок.

І вони не збираються зупинятися - наступна акція протесту запланована на вечір 23 жовтня. 

Гнилий компроміс

Польща поряд з Мальтою має найсуворіше в ЄС законодавство у сфері переривання вагітності.

З 1993 року у Польщі існує так званий "аборційний компроміс": переривання вагітності заборонене, процедуру можна здійснити у трьох випадках — коли вагітність є наслідком інцесту чи зґвалтування, загрожує життю або здоров'ю матері, або плід має важкі генетичні вади і невиліковні хвороби.

"Компроміс" від початку не задовольнив ані правих, ані лівих.

Перші вважали, що аборти є ганебною спадщиною комунізму і несумісні з християнським світоглядом, отже, треба їх повністю заборонити без жодних "але". Другі — що жінки мають повне право розпоряджатися своїм тілом, отже, аборт з соціальних причин теж є допустимим. 

У 1996 році уряд соціал-демократів повернув вільний доступ до абортів. У 1997 році Конституційний трибунал скасував це рішення і відновив "компроміс". На межі 1990-х і 2000-х польські праві під впливом Католицької церкви ще кілька разів намагалися загострити антиабортне законодавство, але опір з боку президента Леха Качинського, котрий наполягав на непорушності "компромісу", на якийсь час закрив питання.

Натомість дискусія про права плоду з подвійною силою відродилася у 2010-ті, коли, з одного боку, до політики почало входити виховане на майже обов'язкових уроках релігії в школі покоління, а з іншого — польські праві почали інтенсивно комунікувати з міжнародними рухами pro-life та переймати їхні методи лобізму.

Обличчям польських консерваторів у боротьбі за повну заборону абортів стала Кайя Годек — юристка, мати дитини з синдромом Дауна.

У 2013 році вона представила Сейму громадський проєкт повної заборони абортів, під яким підписалися понад 800 тис. поляків. Але правляча тоді "Громадянська платформа" не дала справі ходу.

Тема повернулася з новою силою у 2015-му, коли парламентські вибори виграв ПіС.

Під час кампанії Ярослав Качинський доклав багато зусиль, аби отримати голоси діячів prolife-рухів, отже, проєкт Годек повернувся до  зали Сейму восени 2016-го.

У відповідь у понад ста польських містах чотири роки тому розпочалися "чорні протести" — марші жінок, які за прикладом ісландських активісток 1970-х відмовилися ходити на роботу.

Участь у "чорних протестах" взяло до 200 тис. людей, що зробило їх найбільш масовими демонстраціями проти політики ПіС.

В результаті Сейм проєкт відкинув та направив на доопрацювання. Звідти проєкт можна в зручний момент повертати до сесійної зали, щоб прикрити чергову поразку уряду чи корупційну аферу.

Після того Сейм ще кілька разів повертався до питання повної заборони абортів, але кожного разу ставив його на паузу.

По-перше, ПіС зручно було мати "вічну тему" для збурення громадської думки в потрібний момент, як це роблять українські політики з мовним питанням.

По-друге, повна заборона абортів подобається далеко не всьому електорату Качинського.

Після консервативного піке на початку 2000-х польське суспільство тепер прискорено лібералізується. Якщо у 2016 році за лібералізацію доступу до абортів виступали менше 20%, у 2018 — вже 38%, а у 2019 — 53% погодилися з твердженням, що жінки можуть мати доступ до абортів до 12-го тижня вагітності без огляду на причини.

При цьому навіть у "консервативні роки" більшість підтримувала збереження "аборційного компромісу".

Понад дві третини поляків вважають прийнятним аборт, якщо вагітність наступила у випадку зґвалтування або загрожує здоров'ю матері, понад половина — якщо плід має важкі генетичні вади. Проти переривання вагітності в такому випадку виступали менше третини опитаних.

Втім, навіть, неприхильність опитувань у цьому питанні не завадило ПіС повернутися до теми абортів. Момент для цього було обрано найвдаліший — розпал пандемії коронавірусу.

Заборона із другої спроби

15 та 16 квітня 2020 року Сейм розглянув у першому читанні законопроєкт "Зупинити аборти" від тієї ж Кайї Годек. Прогнозовано, дражливе питання відтягнуло увагу громадськості від корупційної афери у Міністерстві охорони здоров'я, неефективних закупівель масок та респіраторів.

Польки, зважаючи на заборону масових зібрань, не робили демонстрацій, але розвісили плакати містом та вишикувалися у "черги свободи" — демонстрації в чергах до продуктових магазинів.

Проєкт знову "заморозили".

Читайте також: У Польщі жінки вийшли на протест проти заборони абортів, їх побили поліцейські

Але осінні "успіхи" уряду Матеуша Моравецького у боротьбі з пандемією виявилися настільки приголомшливими — рекордне в ЄС зростання захворюваності, брак респіраторів та місць у реанімаціях, перевантажені шпиталі, неефективне онлайн-навчання в школах, гальмування економіки, — що ПіС вирішив не просто розморозити справу абортів, але й підсмажити.

Цього разу справу абортів скинули на Конституційний трибунал.

Від 2016 року цей судовий орган є підконтрольним польській партії влади, на що неодноразово звертали увагу як польська опозиція, так і міжнародні експерти. Голова Трибуналу — Юлія Пшилембська — без зайвої конспірації відвідує офіс Качинського.

Формально до Трибуналу потрапило подання від 119 депутатів ПіС, Конфедерації та Кукіз'15 з проханням оцінити, чи переривання вагітності з причини хвороби чи генетичних вад плоду не порушує конституційний принцип охорони життя.

Цього разу навіть опозиція особливо не протестувала — справа виглядала як типове відвернення уваги від переповнених лікарень, від Трибуналу очікували перенесення засідання, загальних рекомендацій чи браку одностайності.

Читайте також: Между Беларусью, Польшей и Литвой вспыхнул дипломатический скандал

Натомість 22 жовтня Трибунал 11 голосами проти двох постановив, що припис про можливість переривання вагітності через генетичні вади чи хворобу плоду є неконституційним, бо порушує право плоду на життя.

Рішення Трибуналу є нормою прямої дії. Як тільки воно буде опубліковане в офіційному журналі уряду, воно набуде сили.

Якщо, наприклад, публікація буде в понеділок, а якась полька мала заплановане переривання вагітності з причини генетичної вади плоду на вівторок, вона вже не зможе виконати цю процедуру.

Таким чином, Трибунал де-факто повністю заборонив проведення процедури переривання вагітності у Польщі.

Польська влада прирекла сотні і тисячі жінок, чия дитина просто не може народитися здоровою, часто є нездатною до життя поза організмом матері, на психічні та фізичні страждання.

При цьому не пропонуючи їм нічого натомість — для матерів важкохворих немовлят є програма "За життям", яка передбачає виплату тисячі євро після народження, але немає мережі відповідних лікувальних закладів, інтернатів, гідної соціальної допомоги.

"Повернення гідності" чи "небувалий цинізм"?

Консерватори прогнозовано вітають рішення Трибуналу, називаючи його "поверненням гідності ембріонам" та "припиненням євгенічних тортур".

"Я ніколи не приховував, що аборти з євгенічних причин не повинні бути дозволені в Польщі. Я вважав і вважаю, що кожна дитина має право на життя", — заявив президент Анджей Дуда.

Підтримують це рішення у церкві, висловивши подяку Трибуналові за його рішення, що він визнав євгенічні аборти невідповідними Конституції".

А вже згадана Кайя Годек назвала Польщу прикладом для Європи: "Ми не піддалися течії історії, яка наказувала нам звернути вліво і поступово вбивати більше людей. Охорона життя є можливою, ефективна діяльність pro-life є можливою".

Натомість опозиція та захисники прав жінок не залишають на рішенні Трибуналу сухої нитки. Воно порушує гідність жінок, їхнє право приймати рішення щодо свого тіла та здоров'я, є спробою прикрити урядові невдачі коштом слабких.

"Небувалий цинізм цієї влади. Партійні комісари хочуть грати роль совісті. Загострити право на аборти та приректи жінок на невимовні страждання. А все для того, щоби приховати недоліки в боротьбі з коронавірусом. І вони ще мають сміливість нас повчати, чим є відповідальність", — заявив мер Варшави і нещодавній кандидат у президенти Рафал Тшасковський.

Експерти підкреслюють: зміна закону торкнеться в першу чергу найбідніших.

Заможніші польки вже сьогодні роблять аборти в Словаччині чи Німеччині, у Польщі є чимало фірм, котрі за 500-1000 євро організовують кількаденні аборт-тури до сусідніх країн.

До того ж подібне позбавлення жінок контролю над своїм тілом та життям ще більше знеохотить їх вагітніти. Польща сьогодні має один із найнижчих індексів народжуваності в ЄС — 1,4.

Польки не хочуть мати дітей через нестабільну роботу, брак власного помешкання, погану медицину. Пандемія додала їм ще більше непевності, а рішення Трибуналу — підштовхне до бездітного життя. Або до еміграції.

Публіцисти звертають увагу ще на один момент: порушивши "аборційний компроміс", ПіС видав карт-бланш наступному уряду на його остаточне знищення.

Якщо до влади прийдуть ліві або центристи, ймовірність повної легалізації абортів "за бажанням" тепер стає як ніколи високою.

Але до наступних парламентських виборів ще три роки. І поки електорат у ПіС забирають не ліберали, а ультраправа Конфедерація.

Чорний день для прав людини

22 жовтня запам'ятається польським правозахисникам не тільки забороною абортів. У цей день Сейм відкинув єдину кандидатуру на посаду омбудсмена.

Зузанну Рудзинську-Блюшч підтримало понад 1100 громадських організацій. За законом, у випадку її необрання свої обов'язки далі має виконувати теперішній омбудсмен Адам Боднар. Останній давно є скалкою в оці ПіС, отже, питання, як позбутися Боднара і не обрати його наступницю, теж доручили Конституційному трибуналу.

Якщо у питанні доступу до переривання вагітності ЄС не може тиснути на Польщу, то у питанні омбудсмена — зобов'язаний.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube