У головному військовому храмі міністерства так званої оборони РФ проходила церемонія освячення Персня Всевладдя Володимира Володимировича Путіна над Україною. Патріарх Кирило чаклував з кадилом і святою кротовухою над кашкетом Гітлера, щоб той прийшов і провів обряд, як треба.

Про це у своєму новому фейлетоні пише визнаний майстер сатири Василь Рибніков, інформує UAINFO.org.

- Гітлер, ти тут? - запитав Кирило вп'яте за вечір. - Гітлер, ти прийшов?

- Так, - сказав Путін.

- Владім Владімович, якщо ви будете постійно заважати, нічого не вийде, - скипів Кирило, але швидко окстився і додав: - Зрозумійте, Гітлер вас боїться, як вогню.

- Знайшов кого... - почав було Пригожин, але потім теж окстився і сказав: - Знайшов кого викликати. Давайте краще дух Байдена викличемо, він там, напевно, зовсім без нашого газу замерз.

Кадиров встав і на знак протесту пішов у ризницю.

- Байден, ти тут? - запитав Пригожин через хвилину.

- Тута, дон, - несподівано пролунав голос духу. Він ніби йшов з ризниці. Всі здригнулися, Путін сховався під стіл.

- Замерз я савсем, дон, - поскаржився дух Байдена. - Гинирал Суровікін даканав мене, він велікій палковводець, дон.

- Так? - здивувався Путін.

- Вік вівця ні єбат, - забожився дух Байдена. - Постав його, Вова, дон, начальником Генштаба сваіво, дон, а Пірігожіна - Міністром аборони, дон, а цих підирасів Шойгу і Герасімова ариштуй, дон. Радю тобі також, дон, Персня Всевладдя свого, дон, оддати Кадирову Рамзану, дон, йому воно потрібніше.

- Ні! - сипло скрикнув Путін. - Це моє золотце.

- Падабру-паздарову, дон, - м'яко наполягав дух Байдена.

- Та хто ти взагалі такий, щоб вирішувати, кому дістанеться перстень?! - вибухнув Медведєв. - Гаразд би ще мені! Все-таки я...

- Моє золотце, - вперто сказав Путін, напираючи на слово "моє". - А от щодо Герасимова...

- Та підор він, - швидко сказав Пригожин. - Чорт #баный. Нам нічим воювати, у нас немає снарядів, там хлопці гинуть за нас, хочуть щоб начальником Генштабу був Суровікін, а Герасимов - підор!

- Сам ти підор, - сказав Герасимов невпевнено. - Ти навіщо злодієві Курарі на зоні шкіряну дудку відкрутив?

- Та всього разочок-то смикнув! - поспішно перебив його Пригожин. - А там на фронті пацани гинуть, а ти чорт й...

- Гітлер, ти тут? - запитав патріарх Кирило.

- Так, - сказав Путін.

Кирило в серцях шваркнув кашкет Гітлера на підлогу і пішов у ризницю.

- А от скажіть мені, товаришу Герасимов, - неприємним голосом почав Путін, - за що це вас так Залужний любить? Книжки ваші, каже, всі прочитав. Що ви йому там такого написали?

- Нічого я не писав, - похмуро пробурчав Герасимов. - Я і писати-то не вмію.

- Владім Владімич, а можна ваш перстень поміряти? - жадібно видихнув Медведєв. - Я ж екстрасенс, син Вольфганга Амадея Мессінга, так от, нещодавно мені снилася Ванга, і вона сказала...

- Ні! - сипло скрикнув Путін. - Це моє золотце.

- Падабру-паздарову, дон, - м'яко наполягав дух Байдена.

- Та хто ти взагалі такий, щоб вирішувати, кому дістанеться перстень?! - вибухнув Медведєв. - Гаразд би ще мені! Все-таки я...

- Моє золотце, - вперто сказав Путін, напираючи на слово "моє". - А от щодо Герасимова...

- Та підор він, - швидко сказав Пригожин. - Чорт #баный. Нам нічим воювати, у нас немає снарядів, там хлопці гинуть за нас, хочуть щоб начальником Генштабу був Суровікін, а Герасимов - підор!

- Сам ти підор, - сказав Герасимов невпевнено. - Ти навіщо злодієві Курарі на зоні шкіряну дудку відкрутив?

- Та всього разочок-то смикнув! - поспішно перебив його Пригожин. - А там на фронті пацани гинуть, а ти чорт й...

- Гітлер, ти тут? - запитав патріарх Кирило.

- Так, - сказав Путін.

Кирило в серцях шваркнув кашкет Гітлера на підлогу і пішов у ризницю.

- А от скажіть мені, товаришу Герасимов, - неприємним голосом почав Путін, - за що це вас так Залужний любить? Книжки ваші, каже, всі прочитав. Що ви йому там такого написали?

- Нічого я не писав, - похмуро пробурчав Герасимов. - Я і писати-то не вмію.

- Владім Владімич, а можна ваш перстень поміряти? - жадібно видихнув Медведєв. - Я ж екстрасенс, син Вольфганга Амадея Мессінга, так от, нещодавно мені снилася Ванга, і вона сказала...

- Ні! - закричав Путін, роздягнувся догола, вліз на вівтар, сів навпочіпки і замилувався Перснем Всевладдя. - Моє золотце, нікому, нікому, чуєш?

- Але перстень посилив б мої провидчі здібності, - наполягав Медведєв. - Одягнувши його, я зміг би прозріти все, що трапиться зі світом в наступному році, - як Євросоюз піде під воду, в Америці переможе повстання індіанців, а оскільки індіанці - це стародавні росіяни, Америка увійде до складу Росії на правах суб'єкта федера...

Захопившись, він ніби ненароком простягнув руку до персня, але Путін зашипів, як змія, і вкусив його за палець. Медведєв скрикнув і відскочив на кілька кроків, проте погляду від персня не відводив.

- А давайте всі хором покличемо Гітлера, - запропонував Пригожин, якому все це вже набридло. - Гіт-лер, Гіт-лер, Гіт-лер!

- Я тут, син мій, - сказав з ризниці Гітлер. - За словами Володимира возлюбаха єсмь, Персня вялік Всевладне має це він в ім'я Моє Гітлерово передахом негайно Кирилу златорогому, Патріарху всемилостійшому...

- Ті чьо бля, дон, бля, - пролунав з ризниці голос духу Байдена. - Шакал бородатий, дон, мой Перстень собі підмутити вирішив? Ось тобі, дон, умри!

Кілька хвилин з ризниці чулися свист кинджала, дзвін ланцюгів кадила і несамовиті крики. Всі завмерли, гадаючи, хто переможе - Байден або Гітлер. Путін не звертав уваги ні на що, крім свого персня. Нарешті, двері ризниці відчинилися, і з них вийшов закривавлений патріарх Кирило. Під пахвою він тримав здивовану голову Кадирова.

- Віддай персня, озолочу, - велів він Путіну. - Очко облігаціями обклею.

- Не віддам! Моє золотце! - зашипів Путін, відскочив назад і потрапив у чіпкі обійми Медведєва.

- Ні, моє, - сказав Медведєв, стискаючи руки на його горлі. Обидва покотилися по підлозі, лягаючись і кусаючись.

- Чорт, я ж просто хотів стати міністром оборони, - буркнув Пригожин, дістав пістолет, застрелив Кирила і прицілився було в Герасимова, проте той проломив йому голову канделябром зі свічками за упокій "Вагнера", заволодів вогнепальною зброєю і спробував втекти, але зіткнувся у дверях з журналістом Соловйовим.

- Перемога, панове! - вигукнув Соловйов. - Байден замість краватки вдягнув георгіївську стрічку, Зеленського заварили в танку, польські найманці взяли штурмом Варша...

Ззаду нечутною тінню виник Гіркін і перерізав йому горлянку ножем.

- Ти чого? - здивувався Герасимов.

- А він обзивався, - сказав Гіркін і штрикнув Герасимова під ребро. Герасимов рефлекторно натиснув на спусковий гачок. Обидва померли миттєво.

У бійці Путіна і Медведєва переміг, звичайно, Путін, але перед смертю заступник голови Радбезу встиг відкусити йому палець з перснем, і він кудись покотився.

- Моє золотце, - буркотів Путін, повзаючи по підлозі в пошуках втраченого. Одне око президента Росії висмоктав Медведєв, інше бачило погано. - Де ж ти, моє золотце?

Назустріч йому повз поранений Рогозін.

- Моє золотце, - буркотів він. - Моє золотце, повернися до мене!

- І тобі, дурень, Перстень Всевладдя над Україною знадобилося? - гірко запитав Путін. - Від нього самі проблеми, повір.

- Який перстень? - здивувався Рогозін. - Я жопу свою шукаю.

І вони стали шукати удвох.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube