Схоже, нарешті почали перекривати кордони. Судячи з того, що протистояння навколо східноукраїнських ОДА все ж продовжуються, хоча й менш інтенсивно - певний відсоток москалів все ж продовжує просочуватись.

Отже, треба позамазувати всі шпарини у пропускних пунктах (ліси можна поки що не чіпати, лісами москальський тітушатник навряд чи полізе) - і починати вже потроху їх ганяти.

Спеціально для тих, кого обурив заклик у моєму минулому пості - про те, що тітушок з російським громадянством необхідно вислати додому, а з українським загнати під лавку, щоб сиділи тихо - треба розуміти, що, що б не казали політики, зараз іде війна, і ці українські тітушки не «люди з протилежними поглядами», які у мирний час можуть мітингувати, скільки їм заманеться - а посібники окупантів. Ситуація не настільки критична, щоб їх розстрілювати або вішати (бо і нас окупанти поки що не бомблять), але загнати під лавку - необхідно.

І ще одне. Наші політичні лідери зараз дуже сильно розраховують на підтримку Заходу. Підтримка ця справді обіцяє бути величезною, але треба пам’ятати одне просте правило: допомагають тим, хто бореться. А тим, хто здається агресору, не допомагають.

Звучить банально, але ось конкретний приклад: якби 18-20 лютого ми погодились здати Майдан, як вимагав Янукович - ніяких західних санкцій проти нього не було б, і взагалі він би правив нами довіку.

Тих, хто здатен на спротив, у світі поважають. Їм допомагають економічно, їм на підтримку йде красень-авіаносець «Джордж Буш».

Тому - «не верь, не бойся, не проси, не уступай ни пальца. Не верь, не бойся, не проси, все будет в аккурат» (с)