MENU

Краматорськ: диверсійна війна

2436 2

Реакція більшості журналістів, політиків, громадських діячів на вбивство українських десантників під Краматорськом наштовхує на дуже неприємну реальність — вбивства, безлад, бандитизм і тероризм стають в Україні буденністю.

Саме цього поступово добивається Кремль: якщо не відкрита, то буде вам диверсійна війна і хаос. Російські військові та найманці поки вправно з цим справляються. А на додачу — Москва і далі тримає свої війська недалеко від українського кордону.

Колону українських військових терористи обстріляли із засідки. Бойовики ретельно готувалися до нападу. «Понад 30 нападників прибули заздалегідь та були розміщені вздовж річки по кущах. Перший постріл терористів із гранатомета влучив у двигун другого з БТРів, який підійшов до мосту. Пролунав вибух. Інший БТР намагався проштовхнути пошкоджену бойову машину, яка загорілася, далі від села. Військові прийняли бій», — інформує сайт Міноборони.

•  Цей бій забрав життя сімох десантників, ще більше зазнали поранення. Занадто велика ціна. «Наші хлопці загинули не у відкритому бою — для цього проросійські пси занадто боязливі. — пише у себе на ФБ Координатор групи «Інформаційний Опір» Дмитро Тимчук. — Керовані Москвою терористи вміють діяти тільки нишком — зі спини, із засідки або взагалі з-за щита з мирних громадян. Тільки підло і мерзенно. У цьому їхня суть».

Після огляду місця бою експерти з’ясували, що терористи також зазнали ураження — про це свідчать велика кількість крові та рештки бронежилетів на їхніх позиціях. «З достовірних джерел стало відомо, що серед нападників як мінімум один загиблий та чотири тяжкопоранених терористів перебувають у першій міській лікарні у Слов’янську. Дані уточнюються», — повідомили пізніше в Міністерстві оборони.

Безумовно, критикувати в такі складні части українську владу і військових не дуже правильно, але без гострих питань тут не обійтися. Що все-таки коїться на українському кордоні?

Цілком логічно поставив питання і в. о. президента Олександр Турчинов. Під час учорашнього засідання Верховної Ради він звернувся до правоохоронців з вимогою пояснити — яким чином самопроголошений «народний губернатор» так званої ЛНР Валерій Болотов виїхав до Росії?

Хоча це не знімає відповідальності з самого Турчинова як Верховного Головнокомандувача Збройних сил. І того ж Володимира Литвина, який очолює парламентській комітет з питань національної безпеки і оборони, його рідного брата — Миколи Литвина, голови Держприкордонслужби, кума — Михайла Коваля, в. о. міністра оборони.

Додає запитань і згаданий Дмитро Тимчук: «Залишаються величезні питання до командування на місцях. Чому в районі АТО не вживають азбучних заходів з бойового забезпечення військ? Куди поділася розвідка і похідна охорона?»

«День» звернувся до людини, яка 23 роки прослужила у внутрішніх військах МВС України, зокрема на території Донецької області, з проханням поділитися баченням ситуації. Цей чоловік, полковник у відставці, на умовах анонімності розповів, у чому бачить слабкі місця української армії:

•  «Перше і найголовніше — місцеве населення знало наперед про засідку і нікого не попередило. Вони на боці виродків, яких зараз називають терористами та сепаратистами. На початку травня був у Слов’янську і розумію, що це набирає дедалі більших обертів. Народ починає думати, що екстремісти справді воюють за них, більшість громадян не заглиблюються у ситуацію та бояться, бойовики знаходять підтримку у немалої частини населення. Російській пропаганді вдалося провести паралель між віртуальними бандерівцями та українською армією і Національною гвардією.

•  Друга причина проблем — військові від найвищого керівництва і до солдатів ще не до кінця розуміють, що на сході України тривають бойові дії. Люди, які кидаються на БМП та заважають військовим виконувати завдання, — не мирне населення. Ці люди «оброблені» пропагандою, спровоковані, можливо, проплачені, але, якщо вони заважають військовим, це — противники. Поступово розуміння цього буде приходити.

Із ситуації під Краматорськом видна відсутність взаємодії між силовиками. Мала проводитися агентурна робота, мали знати про цю колонну десантників та сповістити Міноборони, що є якийсь нездоровий рух. Або «проґавили», або зрадили. Це все каже про рівень офіцерського корпусу, 23 роки армію морально розкладали. І чому десантники їхали самі? Під час воєнних дій перед колоною має йти розвідка, тоді б, можливо, наслідки були не такими відчутними.

У Краматорську, скоріш за все, була засада російських диверсантів. Бачив таких у Слов’янську: їх небагато, вони ходять у балаклавах і масках, виділяються виправкою, мають професійне спорядження, зброю тримають не напоказ. Наступним кроком цих терористів може бути мінування доріг, це називається диверсійною партизанською війною. Усе це росіяни пройшли у Чечні, тепер свій досвід застосовують тут.

Має вестися агентурна робота спецслужб. Завжди є люди, які щось бачили, щось знають. Ось ця засідка під Краматорськом: приїхали 20—30 осіб, вирили окопи, підготували вогневі позиції — вони обладнували їх, як мінімум, два дні — хтось мав це бачити! Те, що сталося 13 травня, — отримання бойового досвіду та морально-психологічна підготовка. Збройні сили України, окрім того, що їх розкладали 23 роки, ще й не воювали ніколи. Бойовий досвід, хоч це і сумно, здобувається з кров’ю».

У Міністерстві оборони, натомість, кажуть, що вони виконують свої завдання, але проти України ведеться війна нового покоління. «Ті, хто готував цю операцію, не сподівались, що Збройні сили України виконають ті завдання, які вони виконують, — сказав днями на конференції в. о. міністра оборони Михайло Коваль. — Військові науковці вам це підтвердять, що це війна нового покоління, фактично сусідня країна розв`язала проти нас війну, відправивши сюди спеціальні диверсійні загони, які не готуються за один день».

•  А ось як самі жителі Краматорська бачать вирішення проблеми. «Мені цікаво, чому в такий тяжкий для країни і міста час мовчать народні депутати України, краматорці, колишні та теперішні. Боярський, Близнюк, Скудар, Кузнецов..., — пише у відкритій групі Kramatorsk на ФБ Сергій Борозєнцєв. — Гадаю, їхня участь у вирішенні кризи тут, у місті, було б дуже доречна.

Хіба озброєні, «далеко не ввічливі люди», і ті, хто підтримує «ДНР» — не їхній електорат? Якщо «еліта» не скаже свого слова, глибина хаосу і беззаконня наростатиме. Саме ці люди здатні реально вплинути на ситуацію. Ну не буде тут ніякої самостійної ДНР. Немає ні правових, ні якихось інших механізмів її існування. Сподіваюся, що «активісти-федералізатори» це розуміють. А якщо ні, то це нічого не змінює. Сонце сходить і без їхньої участі».

Іван КАПСАМУН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини