«Публічний аудит» проаналізував перспективи монетарної політики НБУ на 2015 рік, а також з’ясував, чи володіє регулятор достатніми важелями для реального впливу на фінансову ситуацію в країні. Про це повідомляє прес-служба громадської організації.

Станом на початок 2015 року золотовалютні резерви досягли критичної для країни за останнє десятиріччя межі й на 1 січня становили $7 млрд 533 млн. При цьому валюти як важелю для оперативного реагування на ситуацію на грошово-фінансовому ринку немає. Кількісні показники цих резервів мають такий вигляд: близько 80 % – у цінних паперах, 12 % – у золоті та 8% – у валюті й депозитах. «При фактичній відсутності валюти НБУ витрачає золото, а не продає цінні папери. Очевидно, це відбувається тому, що такі папери або не мають достатньої ліквідності, або не можуть бути продані за номінальною вартістю», – йдеться в дослідженні.

На думку «Публічного аудиту», не можуть стабілізувати ринок та лише призводять до вичерпання міжнародних резервів валютні операції, які керівництво Нацбанку проводить як інструмент пошуку курсової рівноваги. Так, за січень 2015 року НБУ провів близько десяти валютних аукціонів для визначення так званого «середньозваженого» курсу, який менший за міжбанківський на 50 коп. та на практиці не працює й не використовується в жодних операціях. На це регулятор витратив понад $20 млн. «Такі заявки не задовольняють ані попит комерційних банків, ані населення й не стабілізують ситуацію на ринку – тому дії НБУ лише стимулюють валютні спекуляції на чорному ринку», – розповідає експерт Андрій Вігірінський.

Підігрівають ситуацію з падінням гривні, за його словами, і прямі валютні операції НБУ з НАК «Нафтогаз України», які обійдуться бюджету в 240 млрд грн. «Наслідком додаткової капіталізації НАК «Нафтогаз України» стало збільшення державного боргу перед НБУ, оскільки ця емісія здійснювалась за кошти, залучені урядом від продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), погашення номінальної вартості та обслуговування яких обійдеться державному бюджету протягом 10 років в понад 240 млрд грн», – зазначає директор «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

На його переконання, хоча в НБУ стверджують, що регулятор попереджав падіння цінності гривні, не запускаючи отримані кошти в економічний обіг, слід розуміти: будь-які валютні операції, а також інші заходи, пов’язані з фінансуванням діяльності НАК «Нафтогаз України», призводять до зменшення обсягів золотовалютних резервів, а це не може не впливати на цінність гривні.

Наприкінці січня 2015 року НАК «Нафтогаз України» має здійснити черговий авансовий платіж за природний газ на сотні мільйонів доларів. За прогнозом «Публічного аудиту», якщо до цього часу не надійде міжнародна допомога та компанія отримає необхідні для розрахунку кошти вже звичним шляхом – завдяки НБУ, слід очікувати на чергове коливання курсу та подальше знецінення гривні.

До речі, за постановою Кабінету міністрів №13 від 23 січня, Уряд України вирішив збільшити статутний капітал НАК «Нафтогаз України» ще на 31,5 млрд грн в аналогічний спосіб.

Станом на сьогодні «Нафтогаз України» не повідомляє про підготовку до виплати авансового платежу за природний газ за лютий 2015 року. «Проте для здоров’я економіки країни було б краще, якби він жив не за рахунок Нацбанку, а самостійно купував валюту на міжбанківському валютному ринку незначними пакетами щодня», – переконаний Гольдарб.

«Публічний аудит» продовжує відстежувати негативну тенденцію фінансування дефіциту державного бюджету шляхом так званої електронної емісії.

Так, у 2015 р. НБУ вже надав банкам кредитів для підтримки ліквідності на суму понад 2 млрд грн.

Крім того, протягом січня Міністерство фінансів випустило ОВДП на суму понад 6 млрд грн під 17 % річних. На сайті Мінфіну даних щодо покупців зазначених облігацій не опубліковано. На думку незалежних аудиторів, ніхто з комерційних фінустанов не вкладав би кошти в цінні папери під 17% річних держави, де прогнозований ріст інфляції перевищує купонний річний дохід цієї облігації. Іншими словами, це збиткова інвестиція. До прикладу, рефінансування надається банкам під 19% річних.

Покупцями цих облігацій швидше за все були або НБУ, або державні банки (для імітування ліквідності цінних паперів Держави), які отримують найбільші обсяги короткострокового кредитування від НБУ для підтримки ліквідності, а також докапіталізовувалися в минулому році за рахунок основного акціонера – уряду.

За висновком «Публічного аудиту», подібне фінансування дефіциту бюджету призводить лише до загострення економічної ситуації в країні та подальшої девальвації гривні. «Міністерству фінансів подібні аукціони з розміщення ОВДП слід проводити виключно з залученням комерційних банків та інвестиційних компаній на реальних ринкових умовах. Лише тоді кошти, якими наповнюватиметься бюджет, відповідатимуть виробленим у країні товарам та послугам, а не будуть незабезпеченими електронними гривнями», – стверджує експерт «Публічного аудиту»  Вігірінський.

Як прогнозує «Публічний аудит», виходячи тільки з розрахунків приросту монетарної бази до рівня 91 млрд грн та 18% інфляції, на кінець 2015 р. валютний курс опиниться на рівні 24–25 грн за долар. «Це за умови, що зовнішні запозичення надходитимуть в Україну вчасно та в достатніх обсягах – інакше курс гривні знизиться нижче зазначеного рівня», – зазначає  Вігірінський.