Питання прийняття змін до Податкового Кодексу впродовж наступних сесійних тижнів може стати не менш принциповим, ніж питання про відставку Уряду. Бо саме від того, буде чи не буде ухвалений бюджет 2016 на новій податковій базі, залежить доля чергового траншу кредиту від МВФ. Ані діючий Уряд, ані будь-які його спадкоємці без позичених коштів працювати не зможуть, бо не вміють.

Вже чи не п'ятий Уряд поспіль продовжує порушувати вимоги чинного законодавства щодо ухвалення різних змін фіскального законодавства та строків прийняття бюджету. Відповідно до положень Податкового кодексу України, а точніше – підпункту 4.1.9. статті 4, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Проте, виконувати закони, вочевидь, не мають бажання ані урядовці, ані законодавці. Окрім того, на спроби своїх колег поліпшити життя вітчизняним бізнесменам навіть колеги по правлячій коаліції не звертають уваги. Зокрема, майже рік парламент не може знайти часу, щоб розглянути законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відміни посилення фіскального та адміністративного тиску на доходи фізичних осіб» №1877 від 29.01.2015 за авторством А.Кужель та ще семи народних депутатів. А її законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо автоматичного відшкодування податку на додану вартість)» та «Про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України (щодо сприяння розвитку виробництва виробів медичного призначення)» незабаром будуть відмічати рік з моменту подання до парламенту.

При цьому, голова Верховної Ради так само не звертає уваги не лише на законопроекти окремих депутатів, а й на документи, створені авторськими колективами, що складаються більше ніж зі ста депутатів! Так, я не помилився. У законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» №3357 від 26.10.2015 налічується 115 авторів-нардепів. Законопроектом запропоновано багато кардинальних змін, що полягають як у зниженні податкових ставок (ПДВ та податку на прибуток - до 15%, єдиного соціального внеску - до 20%, податку на доходи фізичних осіб - до 10%) так і у змінах функцій державної фіскальної служби. Зокрема, пропонується ліквідувати податкову міліцію заради зменшення корумпованості ДФС. Але проти подібних заходів налаштовані чиновники Мінфіну, що звинувачують депутатів у популізмі та безпідставно прогнозують суттєве зменшення доходів бюджету. Аргументи на користь зниження податкового тиску задля забезпечення зростання економіки, при цьому, до уваги не приймаються. Що й не дивно, чиновник в Україні не звик оперувати аргументами, бо ні освіти, ні професійних навичок для цього не має.

Та мова не лише про чиновників.

Як не дивно, але проти реальних реформ у податковій сфері виступають, окрім вітчизняних чиновників, іноземні фахівці, що працюють в Україні. Навіть визнані ліберали, що співпрацюють з Урядом змінюють свою точку зору на протилежну та критикують саме ліберальні зміни, що запропоновані Ніною Южаніною та авторським колективом законопроекту №3357.

В першу чергу це колишній міністр фінансів та віце-прем'єр-міністр Словаччини Іван Міклош, що фантазує про наслідки реформування для економіки України. «Пропозиції пані Южаніної, у разі їх реалізації, можуть збільшити фіскальний дефіцит до 200 млрд грн, пропозиції неурядових організацій можуть мати ще серйозніші наслідки», - «прогнозує» екс-міністр Словаччини. Звідки він це взяв? На підставі чого робить подібні узагальнюючи висновки? Й що тоді сказати про ліберальні реформи його Уряду в Словаччині? Концепція змінілася?

Ще один «експерт», шведський економіст Андерс Аслунд прогнозує гіперінфляцію у випадку, якщо у Верховній Раді буде прийнята податкова реформа, запропонована податковим комітетом парламенту. «Пропозиція парламентського комітету являє собою приклад податкового популізму, який зруйнує Україну, - пише Аслунд. І знов-таки без будь-яких доказів. Хоча... на що ще можна очікувати від «економіста», якій навряд чи знайомий із таблицею множення та прогнози якого відносно України не виправдовувалися жодного разу? Складається враження, що будь-які західні фахівці в Україні в першу чергу навчаються бути корупціонерами й забувають про свою фаховість з фантастичною швидкістю.

На даний час важко уявити, що реформування податкової системи почнеться цього року. Але навіть якщо це й відбудеться, то слід пам'ятати, що жодне реформування не може передбачити всього й одразу. Окрім того, слід мати на увазі, що багато революційних змін у фіскальній сфері наразі зіткнуться із їх неприйняттям з боку різних політичних сил. Тому проект Ніни Южаніної та авторського колективу з більш ніж 110 депутатів парламенту може стати наріжним каменем для подальших змін у податковій політиці держави.

Основними напрямками подальшого реформування я бачу наступне:

a. Проведення аудиту державних витрат та виключення із статей видатків зайвого (спецполіклінік та лікарень, фінансування будівництва відомчого житла тощо). Податкова реформа має розпочатися із скорочення видатків держави, бо якщо цього не зробити, скільки податків не збирай, а все одно їх не вистачить.

b. Розділення функцій збирання податків, контролю над сплатою податків, розслідування податкових злочинів та створення нормативно-правової бази для фіскальної сфери між чотирма різними державними установами не підпорядкованими одна одній. Наприклад, інструкції пише Мінфін, збирає податки ДФС, контролює СБУ (чи МВС), розслідує - МВС (чи прокуратура). Це зменшить корумпованість та посилить можливості бізнесу захищати свої права від свавілля чиновників.

c. Визначення податкової як установи, що виконує, збирає податки та надає консультаційні послуги платникам податків. Допомога щодо правильного оформлення звітів - службовий обов'язок податківця

d. Впорядкування податкової звітності. Має залишитись один-єдиний вид звітності, замість трьох, діючих на даний час в Україні (податкова, фінансова, бухгалтерська). Саме так це відбувається в ЄС

e. Розгляд питання щодо заміни ПДВ на податок з продажу

До речі, звітність щодо використання бюджетних коштів повинна бути прозорою та доступною для кожного платника податків, як на центральному рівні, так і на регіональному.

Але для того, щоб реформування відбулося, потрібно не лише ухвалити відповідні законодавчі зміни у стінах парламенту, а необхідно щоб й Уряд виконав свою частину роботи. Проте нічого подібного, виходячи з аналізу останніх кроків Кабінету, не відбувається. Навпаки, урядовці зухвало нехтують пропозиціями народних депутатів. Це найяскравіше підтверджується появою чергової редакції проекту державного бюджету на 2016 рік, оприлюдненого на сайті Мінфіну в неповному обсязі (без додатків щодо структури доходів та витрат).

Після того, як чиновники Міністерства фінансів голосно волали про «скорочення видатків», «зменшення податкового тягаря» та інші, настільки ж фантастичні побрехеньки щодо запропонованих змін до Податкового кодексу з їхнього боку, проект бюджету 2016 довів суто протилежне.

Пропоную порівняти:

І все це при незмінних прогнозних показниках зростання ВВП та інфляції на наступний рік! До речі, рахувати в Мінфіні теж не вміють, тому граничний дефіцит держбюджету за версією від 14 вересня при такому рівні доходів та видатків складав 79 млрд грн, а у версії від 30 листопада – 84 млрд грн.

Мінфін потрібно негайно відсторонити від будь-яких розробок законів. І не лише Мінфін. Якщо ми «йдемо в Європу», то слід чітко дотримуватись принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Чиновники мають виконувати закони, а не готувати їх. Посадові інструкції – нехай створюють, а законами мають займатися народні депутати. Якщо виконує кожен свою роботу, то всім в державі від цього буде жити лише краще.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAINFO