Після того як з'ясувалося, що до офшорного скандалу причетні українські високопосадовці включно з президентом, UAinfo запитав у читачів: «Що має зробити президент України Петро Порошенко у зв'язку з офшорним скандалом?» Загалом в опитуванні взяли участь 4678 респондентів. Запропоновано такі варіанти відповідей:

1) подати у відставку;

2) найближчим часом продати компанію Roshen та «5 канал» із документальним підтвердженням;

3) підтримати негайне ухвалення законів з деофшоризації.

Опитування тривало з 28 квітня до 13 травня 2016 року, і ось які результати ми отримали:

Вибірку опитування по містах можна переглянути за цим посиланням.

Ми попросили політичних аналітиків прокоментувати ці результати і загалом висловити свою думку щодо офшорів та офшорного скандалу.

Сергій Дацюк, філософ:

По-перше, в нас немає традиції реагування представників влади на такі скандали. Але навіть коли влада реагує, вона не робить це змістовно. Тобто не показує стратегічних підходів. Вона говорить з людьми, як з недоумками.

Колишньому прем'єру Яценюкові свого часу порадили говорити з людьми, і багато місяців поспіль щонеділі Арсеній Петрович щось розповідав з телеекранів. Але він так і не зумів розповісти, що, власне, робить. Ви розумієте, коли ти щось пояснюєш і це збігається з роботою, то, звісно, твій рейтинг зростає. Коли ж ти нічого не робиш, а намагаєшся просто замилити людям очі, - то виходить прямо навпаки. Бо люди все бачать і розуміють. Так, податкової реформи не було, реформи в економіці не було, а просто виконувалися вказівки МВФ. І, власне, це й зруйнувало прем'єру Яценюку кар'єру.

Отже, якби я був консультантом , то передусім порадив би президенту вийти і визнати, що проблема є. Чесно сказати, що ми всі є наступниками того режиму. Всі діяли в цих межах. І, мовляв, багато хто через офшори працював, не лише я. І пояснити чому. По-друге, варто було б відповісти на запитання, чому він як президент не зробив цього відразу по обранні: а) війна, було не до того; б) забув і таке інше. Як це Остап Вишня описував у своїй гуморесці «Чухраїнці». Треба якось відповісти.

А потім розповісти, що він буде робити зараз? Скажімо, я, як президент і водночас бізнесмен, найпотужніші активи без усіляких сліпих трастів, в яких ніхто нічого не розуміє, продаю. Бо я - державний діяч. Або: я - не політик і не державний діяч, і хочу після каденції зайнятися бізнесом. Ось така моя воля, я так бачу своє подальше життя, я не хочу продавати. Я обіцяю, що покінчу з усіма офшорами, але я хочу зберегти свій бізнес, адже в ньому бачу своє майбутнє. Теж підхід. Але публічний, прямий, зрозумілий.

Замість цього немає жодної реакції, від офшорного скандалу відмахуються. Начебто й не було нічого протизаконного.

Але президент не може бути не патріотом. Інакше це означає, що він - зрадник. Так у світі заведено. І саме тому така публічна розмова має бути. Тобто він має негайно щось вирішити із цим питанням.

Другий момент полягає у тому, що скандальні офшорні норми насправді й не збираються прибирати. Южаніна отримала завдання гальмувати цей процес і досягнути фейкового результату, який би начебто заспокоював громадськість, але водночас дозволяв нічого не міняти. Тим часом проблема є значно глибшою. В офшори гроші тікають, бо за нинішньої податкової системи нікому не вигідно сплачувати податки в України. Просто є люди, які можуть вирішити це питання шляхом офшоризації, а є люди, в яких немає можливості діяти через офшори. У повному обсязі податки з бізнесу не платять навіть ті, хто міг би. Навіть бізнес із високою рентабельністю. Тому що українська податкова система з високорентабельного бізнесу робить низькорентабельний бізнес. Такий, що його взагалі не вигідно вести.

Отже, мусить бути одночасно податкова реформа і деофшоризація, а також якісь пропозиції. При цьому чіткі, а не такі, як у Южаніної: «Ось ми збираємося з експертами і подумаємо». Що це за позиція? Має бути чітка стратегія. Мають бути принципи: перше, друге, третє, четверте, п'яте... Якщо цих принципів немає, то зрозуміло, що цю ініціативу хочуть затягнути і просто потопити.

Якби така відверта розмова президента з українцями відбулася, то питання з імпічментом не стояло б. Це б означало, що президент довіряє громаді, він з нею розмовляє. Він ділиться планами, стратегіями, причинами, пояснює. А ігнорування призводить тільки до того, за що, власне кажучи, і проголосувала більшість респондентів під час опитування - за імпічмент.

Проблема, зрештою, не в офшорах. Проблема в тому, що ніхто не хоче ці схеми ліквідувати, у тому чи іншому вигляді офшори все одно хочуть залишити. Тільки зробити це для дуже обмеженого кола «обраних».

Повинен діяти принцип: маєш бізнес всередині країни - плати податки. І жодних привілеїв. Хочеш бути за кордоном - купуй там бізнес, наймай людей, розвивай, і тоді платитимеш за тими законами, що діють у тій країні. Але якщо працюєш в Україні, заробляєш гроші тут - будь ласкавий, плати податки до бюджету. Все, крапка.

Вадим Карасьов, політолог, політтехнолог, аналітик, директор Інституту глобальних стратегій:

Люди очікують простих і радикальних рішень, тому не дивно, що більшість опитаних – за відставку президента. Але перед тим як давати відповідь, люди все ж мають замислитися над деякими серйозними речами. По-перше, хто кандидат на посаду президента? І чи не призведе це до повномасштабної кризи, з огляду на те, що віце-президента у нас немає. Ось, наприклад, зараз розгортається скандал у Бразилії, оголошено імпічмент президентові Ділми Руссефф. І функції президента на період розслідування виконуватиме віце-президент. А хто у нас?

По-друге, потрібно розібратися, у чому провина президента. Чи він втікав від податків, чи продавав бізнес, для чого створювалася ця офшорна компанія? Тому тут потрібно говорити не просто про офшорний скандал, а про те, з якою метою була застосована офшорна технологія. І треба, щоб люди розібралися, чи це зроблено з метою ухиляння від сплати податків, чи, як стверджує сам президент і його помічники, офшорну компанію зареєстрували для того, щоб продати бізнес.

Істина – конкретна, а не загальна, як говорять класичні німецькі філософи. Тому тут потрібно розбиратися з кожним епізодом.

На мій погляд, сьогодні варто не поспіхом ухвалювати рішення, а сприяти створенню тимчасової парламентської комісії і сприяти підготовці й прийняттю законів для так званої деофшоризації. Це і буде вирішенням питання.

Олексій Шевченко, філософ, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України:

За статистикою, більшість опитаних вважають, що Порошенко має піти у відставку. Це було б ідеальним вирішенням проблеми і конфлікту між владою та громадою. Бо цей конфлікт поступово набуває рис передреволюційної ситуації.

Безперечно, президент цього не зробить, і також зрозуміло, що він не буде продавати нічого, а закони щодо деофшоризації перетворяться на імітацію. Як, зрештою, імітацією є і попередні намагання щось зробити в антикорупційному, люстраційному напрямі тощо. Все залишиться так, як є, хіба, можливо, постраждає якась середня ланка «офшорників». Тобто буде цілковита імітація.

Але думка українців, що Порошенко повинен негайно залишити посаду президента, є певним сигналом і показником назріваючого соціального напруження. Підставою для «вибуху» може бути жалюгідне становище населення внаслідок економічної політики. Іншою причиною може бути Мінський договорняк, оскільки Порошенко нині кулуарно намагається домовитися щодо виборів на Донбасі, а потім нав'язати країні це рішення. Ми на межі величезного соціального протистояння.

Справді, якби Порошенко пішов з посади, то це б зберегло багато життів, і все обійшлося б малою кров'ю. Він все одно піде, але піде великою кров'ю. Я дуже боюся цього сценарію, але він є найвірогіднішим у нинішньому контексті.

Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала:

Про відставку президента наразі не йдеться, бо не було рішення, яке б підтвердило реальні порушення закону. Я маю на увазі рішення суду або рішення тимчасової комісії. На мою думку, потрібно публічно і прозоро цю справу розслідувати. Якщо в результаті буде підтверджено, що президент країни порушив українське законодавство, то тоді, безумовно, можна говорити про якісь варіанти подальших дій.

Нині, на мою думку, є лише певні емоції людей. Я вважаю, що менше за все ми повинні керуватися емоціями, а все-таки намагатися діяти згідно з законом. Допоки в Україні не буде запроваджене верховенство закону і права, ми постійно говоритимемо про брак довіри до всіх інститутів влади. Починаючи з президента і закінчуючи прокуратурою, судами й МВС.

Я виступаю за те, щоб був проголосований закон про тимчасові слідчі комісії з тими правами, які дають повноваження викликати тих людей на свої засідання. У демократичних західних країнах, коли створюються такі комісії, то вони можуть і президента викликати. По-друге, потрібно ухвалити закон, який би регламентував два напрями: а) необхідність декларування усіх без винятку активів за кордоном, можливість перевіряти ці гроші на предмет «чистоти»; б) створення таких умов, які б сприяли веденню бізнесу в України, щоб він не тікав в офшори з метою ухиляння від сплати податків.

СТОРІНКА ОПИТУВАННЯ