Померла одна з останніх живих героїв повстання у Варшавському гетто
Друзі! Вчора, 17 листопада, в тель-авівській лікарні "Іхілов" померла чудова жінка. Їй було 94 роки, звали її Пніна Гріншпан-Фрімер. Вона була однією з останніх живих героїв повстання у Варшавському гетто, яке відбулося у 1943 році.
Із 1941 року євреї у східноєвропейських гетто намагалися розпочати опір ворогу. Для цього таємно накопичували озброєння або ж робили зброю власноруч. Це єврейське підпілля налічувало близько сотні різних груп, найактивніша з яких перебувала саме у Варшавському гетто. Вона називалася Єврейська бойова організація та сформувалася тоді, коли 300 тисяч євреїв депортували із Варшави до табору смерті "Треблінка".
Читайте також: Ізраїль може визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців
Тоді ті, хто лишилися живими, об'єдналися, аби захиститися. Серед них була й Пніна. Перша акція повстанців сталася в січні 1943, коли бійці гетто відкрили вогонь по нацистах, які готували чергову групу людей до депортації. Вороги відступили, й ця маленька перемога надзвичайно надихнула бойову організацію.
Саме ж повстання розпочалося 19 квітня 1943 року і тривало майже місяць. Усього лише 750 бійців намагалися стримувати могутню німецьку армію, що мала перевагу в кількості та озброєнні. Тож у підсумку Єврейську бойову організацію – побороли. Тоді 7000 євреїв розстріляли на місці, ще понад 5000 згоріли заживо. Більше 50000 людей відправили в концтабори.
Але сотні людей вижили. Вони змогли дістатися табору партизанів, розташованого за містом, і продовжити боротьбу. Інші ж, зокрема Пніна, переховувалися в польських кварталах міста. Боротьба була сенсом її життя, вона ж об'єднала її серце із серцем іншого бійця єврейського спротиву – Хаїма. По закінченню війни вони прожили чудове життя разом в Ізраїлі. А тепер – поховані поряд на кладовищі в Холомі.
Читайте також: Шлях у нікуди: звинувачення українців у злочинах за національною ознакою
Вічна пам'ять людям, які боролися проти несправедливості та жорстокості й не боялися заплатити найвищу ціну – віддати власне життя. Думаю, кожному українцю знайоме це відчуття абсолютної шани. Не забувайте своїх героїв та цінуйте їхню роль у вашому сьогоденні.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки