Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 28 вересня

В Україні набув чинності закон "Про освіту"

Повна середня освіта триватиме 12 років, вона передбачає три рівні: початкова (чотири роки), базова середня (п’ять років) і профільна середня (три роки), яку здобуватимуть у старшій школі або професійних закладах освіти. Навчання у школі діти можуть починати в шість або сім років. Навчання за програмами 12-річної школи для початкової освіти починається 1 вересня 2018 року, для базової середньої – 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти – 1 вересня 2027 року. Законом також передбачено введення посади інституту освітнього омбудсмена. Згідно з документом, із вересня 2018 року дошкільну й початкову освіту здійснюватимуть мовою нацменшин за паралельного вивчення державної мови. У середній школі діти починатимуть навчання державною мовою, а мову національної меншини вивчатимуть як окрему дисципліну.

"Калинівка"-1918. Як вибухало сто років тому. ФОТО

Найбільш "урожайним" на вибухи та пожежі в Україні став 1918 рік. Востанній рік Великої війни у нашій країні двічі кардинально мінялася влада. Київ на короткий час захоплювали більшовики. За цей час вони встигли винищити кілька тисяч його мешканців. Грушевський пережив відставку та спробу замаху. Петлюра потрапив до вʼязниці, невдовзі вийшов із неї та за деякий час вʼїхав до Києва на білому коні. Того року зафіксовано щонайменше три випадки вибухів на військових складах – 6 червня 1918 року в Києві, 31 липня – в Одесі, 13 вересня – в Керчі. Найбільшим і найтрагічнішим був вибух на Звіринці в Києві. О 10 ранку 6 червня в Києві пролунав вибух. В Університеті св. Володимира повилітали шибки, на Хрещатику пішоходи попадали на хідники від потужної вибухової хвилі.

Російський ліберал – він такий. Опозиціонер Ходорковський порівняв Львів із Кримом, а Україну з Росією

Як сто років тому російський демократ закінчувався на українському питанні, так сьогодні для російського ліберала каменем спотикання слугує Крим – і в справедливості цієї тези ми могли знову переконатися цього тижня. Правда, цього разу на нас чекало щось складнішее, ніж "Крим – не бутерброд". Що ж знову завадило російському лібералові назвати речі своїми іменами? ... Дуже шкода, коли черговий "російський ліберал" у відчайдушній спробі сподобатися електоратові в Росії та водночас не впасти в очах Заходу починає танці навколо приналежності Криму. "Не бутерброд" і "повторний референдум" – це ми вже проходили. Тепер настав час мантр: "немає народного мандата" і "віддайте Львів". Аж ніяк! Ні подвійні стандарти, ні незнання законів та історії вам не допоможуть. Львів – не Польща, Крим – не Росія!

Новий освітній закон – крок до суспільства освіченого загалу

Сепаратизм і мовне питання йдуть пліч-о-пліч, і це дуже добре засвідчує новітня історія нашої держави. Шкільництво українською – ще один немілітарний засіб оборони від цього лиха. Власне, ніхто не казав, що реформи даватимуться Україні легко (стара система опиралася новаціям і робитиме це далі) й що вони не призведуть до появи нових, незвичних проблем, які треба буде вирішити. Принаймні цей досвід є корисним для сучасних керманичів нашої держави та їхніх наступників. Ідея навчання протягом життя, зокрема здобуття нового практичного досвіду на тій чи іншій посаді під час вирішення нових, нестандартних завдань не робить винятків ані для політиків, ані для решти. Для того їх і винаймав народ – обстоювати інтереси українського суспільства та держави. 

Закон України "Про освіту" повністю відповідає положенням Конституції – Магера про мову нацменшин

За переписом населення в Україні для тих чи інших громадян близько сотні мов є рідними. Схожа ситуація є в майже всіх державах світу. Скажіть, а якщо в Україні є лише один носій рідної мови, як йому гарантувати право на навчання (вивчення)? Хтось скаже, що це залежить від кількості носіїв певної мови. Гаразд, нехай так. Але як тоді бути з положеннями статті 24 Конституції України, за якими громадяни мають рівні конституційні права і не допускається привілеїв чи обмежень, зокрема, за мовними ознаками? Тому обґрунтування щодо кількісного критерію носіїв мови є сумнівними з позицій статті 24 Основного Закону України. Але розберімо зміст частини п'ятої статті 53 Конституції України. 

Страх і ненависть декомунізації в Києві. ФОТОФАКТ

Сьогодні зранку проїхався Києвом, щоб перевірити стан виконання декомунізаційних законів. Узаконений процес декомунізації триває вже понад два роки. Проте результати невтішні. Для столичної влади настільки милі і дорогі серпи й молоти, що вони ніяк не можуть їх позбутися на власній будівлі. Фото на підтвердження. Поруч, на центральній вулиці – Хрещатику, досі в усій красі милується радянська зірка. На проспекті Перемоги не втомлюється – працює заклад із красномовною назвою "Палац культури ВО "Більшовик". Від таких вивісок соромно за весь Київ. Пам'ятник Щорсові просто прикрили, начебто й не було жодних обіцянок його демонтувати. Нехай постоїть так.

Звідки роги й вуха "галицького сепаратизму" ростуть

Це публікація його щоденника ще з дев'яностих років! Пропоную Олеся Гончара проголосити засновником галицьких сепаратистів, класиком іншування, фашистом і безнадійним адептом Андруховича й Прохаська. Разом із Бойченком – у вигляді вишеньки на отруйному галицькому торті. Я можу бути там скромно представлений у вигляді делікатної кокосової стружки, а Андрій Бондар -- рясним дощиком рому. Так би мовити, щоб завершити ансамбль неповторного смаку і запаху. І оце тепер бачите, звідки роги й вуха ростуть?! А Галичина просто мимо дефілювала з андрутами і пампухами, звабливо вихляючи дупцею.