Держпродспоживслужба, єдиний в Україні відповідальний за якість і безпеку харчової продукції орган, 28 листопада провела нараду за підсумками роботи за 9 місяців року. Там начальник головного управління Держпродспоживслужби Києва Олег Рубан озвучив шокуючі цифри.
За його словами, не менш 30-50% продуктів харчування в Україні – фальсифікат. "На жаль, відсоток фальсифікованої продукції досить суттєвий", - підтвердив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, порадивши звернути увагу на цифри незалежних громадських організацій, які самостійно здійснювали дослідження. "В окремих категоріях називають ще більші (ніж 30-50%) цифри", - зазначив Лапа.
Що ми їмо і навіть не здогадуємося
За даними, які на нараді представила громадська організація "Громадський контроль захисту прав споживачів", за 9 місяців з 34 перевірених організацією зразків вершкового масла 25, або 74% від загальної кількості, виявилися підробками з немолочними жирами невідомого походження. З 18 зразків перевіреної сметани мінімум 7 (39%) також були із вмістом немолочних жирів. Також немолочні жири було знайдено в близько половини всіх досліджених зразків твердого сиру.
Як розповіла заступник начальника українського науково-методичного центру оцінки відповідності та досліджень харчових продуктів УкрПРОДТЕСТ Галина Гарбарчук, найчастіше замінниками молочних жирів у продуктах є трансізомери, або гідрогенізовані жири. "Наприклад, у деяких видах оливкової олії його взагалі не буває або іноді є тільки сліди. У пляшці звичайна соняшникова олія або інша дешева. Те, що пальмова олія використовується в сирах, сметані, морозиві, вже загальновідомо", - сказала Гарбарчук.
Читайте також: Как изменилась покупательная способность украинцев
"Ті дослідження, які ми здійснювали, також свідчать про велику кількість фальсифікату молочних продуктів. Справа в тому, що пропозиція молочної сировини є набагато меншою за попит. Крім того, за останніми даними, значно зріс експорт молочної продукції, зокрема, до країн Євросоюзу. І я так розумію, що пропозиція якісної молочної сировини на внутрішньому ринку ще більше зменшиться.
На сьогодні на полицях представлено великий асортимент так званих сиркових продуктів, морозива з комбінованим складом сировини або сметанний продукт. Апріорі в них має бути не менше 10% молочної сировини, але насправді її взагалі немає. Для виготовлення такої продукції використовують лише трансжири з додаванням ароматизаторів, різноманітних барвників. Майонези, соуси, представлені наразі на прилавках, здебільшого містять трансжири.
Те саме з печивом, цукерками, йогуртами. Особливо багато випадків заміни молочних жирів у сирах, зокрема у плавлених сирках. У їхньому складі часто використовують не просту пальмову олію, а гідрогенізовану. І це вкрай негативно", - сказала професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торговельно-економічного університету Олена Сидоренко.
За її словами, останні наукові дослідження американських учених свідчать про те, що ці трансжири є одними з найбільших провокаторів онкологічних захворювань. Цих жирів немає в природі, їх створено штучно, вони не засвоюються організмом, створюють холестеринові бляшки, зменшують проникнення судин, сказала професор.
Ще одна категорія продуктів, в якій чимало фальсифікату, – ковбаса, особливо низького цінового сегменту, зазначають експерти. "На сьогодні у зв'язку з низькою купівельною спроможністю населення фальсифікація серед виробників стала чимось... схожим на змагання. Хто краще сфальсифікує, хто зробить продукцію дешевше.
І те, що ми бачимо тепер ковбасу, яка коштує 54 грн/кг, я повинен вам сказати, що якщо взяти калькулятор і порахувати ціну м'яса механічного обвалення, додати свинячу шкуру гомогенізовану, то ціна вже буде не менше ніж 49 грн/кг. А якщо додати до цього ще марку виробника і націнку торгмереж, то зрозуміло, що вона не може стільки коштувати", - заявив на нараді голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі Віталій Башинський.
М'ясо мехобвалення – це просто некондиційна сировина, зазначає Олена Сидоренко: "Завдяки сучасному обладнанню там і кігті, і пір'я, і копита, і шкурки, і хрящі, і сухожилля – все, що можна подрібнити. Безвідходне виробництво. Проблема в тому, що без ароматизаторів і барвників ця маса є абсолютно зовсім несмачною і, до того ж, дуже непривабливою на вигляд".
Є проблема і з соками, зазначила Галина Гарбарчук з УкрПРОДТЕСТ. "З десяти перевірених нами гранатових соків фактично гранатовими є не більше двох-трьох. Усе інше – це фальсифікат. У найкращому випадку - суміш яблучного соку з барвниками. І це дуже погано, тому що люди часто купують гранатовий сік для хворих. Для того, щоб дати дітям", - сказала вона, додавши, що найбільша проблема — це те, що часто інформацію про ці компоненти продукту не зазначають на етикетці. "На жаль, більшість маркувань у нас сьогодні не відповідає дійсному стану речей", - поскаржилася Гарбарчук.
За словами Башинського, відсутність правдивої інформації про компоненти продукту на етикетці - одна з найбільших проблем: як мінімум споживач має право знати, що саме він їсть і усвідомлювати, якими будуть наслідки від вживання продукту. "Суть у тому, що якщо така продукція є, то все, що є в цій ковбасі, ми повинні бачити на етикетці. Якщо для її виготовлення використано м'яса механічного обвалення із залишком кісток 2,5%, споживач повинен це знати. Тому що післязавтра він із цією ковбасою викине в туалет всю слизову кишечника. На смак або тактильно визначити цей залишок кісток неможливо", - наголосив голова громадської ради при Держпродспоживслужбі.
Вуличні ярмарки і шаурма є небезпечними
Наслідки від вживання фальсифікованих продуктів настають не одразу, але вживання їх після купівлі в місцях, де не дотримуються умов безпеки, можуть виявитися набагато стрімкішими, наприклад, у вигляді гострого отруєння, сальмонельозу або ботулізму. Зокрема, такі продукти можна купити на дешевих ярмарках, які влаштовують у різних районах міста під заступництвом міської влади.
"На стаціонарних ринках, які працюють легально, діють лабораторії ветсанекпертизи, які здійснюють дослідження на наявність паразитів у продукції, готують супровідну документацію. Ярмарки такими лабораторіями не обладнано. У Києві, коли мобільна ветлабораторія під'їхала на місце проведення ярмарків, то через годину там нікого не було. Люди не звикли до того, що там здійснюється контроль, я маю на увазі реалізатори", - сказав Володимир Лапа. Він висловив надію, що "еволюційним шляхом прийдемо до того, що на ярмарках буде продаватися продукція, яка пройшла державний контроль".
Читайте також: О мясе насущном: почему растут цены
За словами заступника голови Держпродспоживслужби Києва Олександра Овчаренка, в ході проведеного рейду, зокрема, на ярмарках Києва було встановлено факти реалізації швидкопсувних харчових продуктів не з холодильного обладнання, порушення температурних режимів зберігання продуктів, реалізація продуктів тваринного походження (м'ясо, риба) без супровідних документів, які б підтверджували їхню безпеку. Також у більшості продавців не було особистих медичних книжок або були книжки з простроченим терміном проходження профілактичного огляду. Заступник голови Держпродспоживслужби Києва відзначив відсутність контрольних ваг, умивальників, незадовільний санітарний стан місць проведення ярмаркових заходів.
При цьому на київських ярмарках контрольні ваги є більш ніж актуальними, зазначив Овчаренко. Метрологічні дослідження при цьому показали, що продавці ярмарків нерідко обважують покупців: "Переважно це 300 грамів на кожному кілограмі. Чітко".
За словами чиновника, наразі Держпродспоживслужба в Києві шукає шляхи вирішення проблеми спільно з Київською міською адміністрацією. "Про виявлені під час проведення ярмаркових заходів недоліки неодноразово повідомлялося керівництву КМДА, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, безпосередньо комунальним підприємствам (організаторів ярмарків, - ред.). Як результат, було внесено зміни до розпорядження КМДА №507, де комунальним підприємствам – організаторам ярмарків – доручено забезпечувати дотримання законодавства у сферах безпеки та якості харчових продуктів, санітарного та метрологічного законодавства", - сказав Овчаренко.
Ще одна серйозна проблема, про яку говорили на нараді, — "вулична їжа", зокрема кіоски, в яких виготовляють шаурму. Держпродспоживслужбою в Києві було зафіксовано факти виготовлення харчових продуктів в антисанітарних умовах, зокрема було відсутнє водопостачання, господарську діяльність здійснювали без державної реєстрації, зафіксовано відсутність державної реєстрації потужностей, реалізацію продуктів харчування тваринного походження без супровідних документів, без маркування, здійснення реалізації харчових продуктів співробітниками без медичних книжок.
До речі, про книжки. З 1270 медичних книжок, які було перевірено Держпродспоживслужбою Києва на достовірність, у медичних установах підтвердили факти фактичного проходження огляду тільки за 508 медичними книжками, розповів Овчаренко: "Установлено факти фальсифікації за 762 медичних книжками, що становить 60% від загальної кількості перевірених".
Антисанітарія призводить до сумних наслідків
Якщо в цілому по Україні, за словами Володимира Лапи, кількість масових отруєнь була "достатньо високою, але контрольованою", то в Києві ситуація з захворюванням на гострі кишкові інфекції у зв'язку з порушенням вимог санітарного законодавства суб'єктами господарювання, зокрема дошкільними, загальноосвітніми установами та закладами громадського харчування, протягом останніх років значно погіршилася, розповів на нараді Олександр Овчаренко.
За його словами, за 9 місяців 2017 року в місті було зареєстровано 4 спалахи гострої кишкової інфекції, 3 спалахи сальмонельозу (в тому числі один у дитячій дошкільній установі), один спалах харчової токсикоінфекції. Під час спалахів захворіли 102 особи (у тому числі, 50 дітей), було виявлено 45 носіїв сальмонельозної інфекції (у тому числі, 42 дитини). З 60 зразків продуктів харчування, взятих у ході здійснення санітарно-епидеміологічних обстежень суб'єктів господарювання, 20 не відповідали за "мікробіологічними показниками нормативних документів". Зокрема, у зразках було знайдено коліформи, стафілокок, лістерію, яка провокує серйозні захворювання і харчові отруєння.
"Загальна мікробіологічна забрудненість свідчить про незадовільний стан виробництва, про те, що не перевіряється стан виробництва, порушуються технології, що використовуються неналежним чином оброблена тара для виробництва. Перевищення за стафілококом вказує на порушення санітарного стану безпосередньо самих працівників (може, у когось з носа капало або волосся потрапило). Стафілокок, як правило, переносить людина. Це може свідчити також про неналежне проходження медичного огляду працівниками", - пояснила Олена Сидоренко.
Також наслідком незадовільної ситуації, яка склалася, стали спалахи ботулізму. Зокрема, у Києві за 9 місяців поточного року захворіло дев’ятеро осіб, один помер. Один із хворих вжив паштет власного виробництва, двоє — приготовану в домашніх умовах в'ялену рибу, а шестеро – в'ялену рибу промислового виробництва.
"Боже, як добре, що я нічого не купую в наших магазинах"
Нинішня невтішна ситуація склалася в першу чергу внаслідок важкого економічного становища в країні, бідності населення, яке готове купувати неякісну продукцію на полицях. Однак також погіршує ситуацію відсутність ефективного державного контролю у сфері якості та безпеки харчової продукції, визнають у Держпродспоживслужбі. "Причина такої ситуації – законодавчі обмеження щодо можливості влаштовувати перевірки. По факту, якщо говорити відверто, у нас немає превентивної функції. Щодо планового контролю і нагляду діяв мораторій, наразі його скасовано. Позаплановий контроль і нагляд тепер також ускладнено, оскільки ми повинні їх погоджувати. І, звичайно ж, усе це не давало можливості здійснювати ефективний державний контроль", - сказав Володимир Лапа.
За словами голови Держпродспоживслужби, процедури узгодження перевірки, без яких вона не може її здійснити, можуть тривати 2-3 тижні (після надходження звернення). Винятком з правил є лише випадки масового отруєння. "У нас, наприклад, були такі випадки, коли ми виявляли невідповідність, наявність пальмової олії в молочній продукції, що не було позначено в маркуванні. Ми попереджали виробника, виїжджали на виробничі потужності. Зрозуміло, що до дня, коли здійснювалася перевірка, все вже було зачищено, все нормально", - сказав Лапа.
Заступник голови Держпродспоживслужби Києва Олександр Овчаренко також поскаржився, що узгодження перевірок від Мінагрополітики доводиться чекати по 2-3 місяці: "Так, погодження здійснення перевірки у відповідь на звернення Семенюка Н.І. щодо реалізації в супермаркеті неякісних кавунів, яке надійшло 17 серпня, ми отримали тільки в кінці жовтня, коли кавунів у продажу немає".
Причому відповідальні органи не тільки часто затягують погодження дозволу на здійснення перевірок, а й залишають їх взагалі без відповіді. "З 87 визнаних обґрунтованими звернень, які надійшли до Держпродспоживслужби Києва, погодження на здійснення позапланових заходів контролю від Мінагрополітики та Державної регуляторної служби було отримано тільки в 29 випадках. Ще на 18 було отримано відмови на проведення перевірок, решта на кінець кварталу залишалася без відповіді", - розповів Олександр Овчаренко.
Віталій Башинський підкреслив, що, незважаючи на виявлені та зафіксовані на відеоносіях громадськими організаціями порушення, досі не вдалося домогтися жодних санкцій. "Скільки є реакції у вигляді закриття підприємств? Відгуків продукції з ринку? Призупинення виробництва? Хоча б на десять днів? Хоча б один факт є такий?"
За словами Володимира Лапи, під час масових отруєнь були випадки, коли продукцію відкликали з ринку. Зокрема, у випадку з отруєнням рибою у Львові. Також була призупинено роботу ресторану "Євразія" в Києві у зв'язку зі спалахом сальмонельозу. Але це вже, образно кажучи, гасіння пожежі, а не запобігання їй.
Читайте також: Чем будут кормить школьников: новое меню за те же деньги
Водночас до виробників фальсифікованої продукції досі не застосували жодних масштабних санкцій. Хоча знову ж таки, за словами Лапи, в разі виявлення серйозних порушень теоретично "призупинення роботи підприємства через суд є можливим".
Уся справа в тому, що середній і великий бізнес, який відмінно заробляє на фальсифікаціях, має серйозні зв'язки на самій верхівці, упевнений Башинський. "Щодо цього питання я був і у Володимира Борисовича (Гройсмана, - ред.), і у Степана Івановича (Кубіва, - ред.). Це ті люди, які безпосередньо керують державою. І також там на нараді були люди, які безпосередньо причетні до запровадження мораторію (перевірки). І, до речі, там було представлено інформацію стосовно дослідження громадських організацій щодо масла, м'яса, ковбас і навіть ковбас із м'ясом ДНК невідомого походження. Усю цю інформацію представили, і перше, про що говорять між собою люди, які безпосередньо можуть вплинути на ситуацію, що "Боже, як добре, що я нічого не купую в наших магазинах", - розповів голова громадської ради при Держпродспоживслужбі.
У бесіді Володимир Лапа висловив упевненість, що ситуація з контролем якості харчових продуктів значно покращиться з квітня 2018 року, коли почнуть діяти більшість положень закону "Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин".
"З квітня 2018 року ми отримаємо довгостроковий план контролю, він базується на критеріях ризику. Тобто буде визначено певні види продукції, які підлягають більш ретельному контролю. Істотна відмінність від нинішньої моделі буде полягати і в тому, що перевірка, навіть планова, може здійснюватися без попередження, за винятком тих випадків, коли перевіряється підприємство, сертифіковане за системою ХАСП", - сказав Володимир Лапа.
Утім, за словами Башинського, те, що закон ухвалено, ще не означає, що до нього не буде внесено зміни. "Президент наступного дня після підписання закону дав доручення переробити його другу і восьму статті в частині, що узгодження потрібно залишити. А можливість перевірки без попередження обмежити. Тобто однією рукою президент підписав євроінтеграційний закон, а іншою – виконав ті зобов'язання, які має перед кимось іншим", - говорить Башинський.
Публічно чиновники побоюються, що перевірки можуть створити корупційні можливості для чиновників територіальних підрозділів Держпродспоживслужби. Практика попередніх років показує, що це явище мало місце, причому не тільки у сфері контролю за якістю продуктів. Однак істотно поліпшити ситуацію природним чином могли б економічне зростання та поліпшення добробуту українців. У цьому випадку люди прагнули б купувати дорожчі та якісніші продукти у виробників, які заслужили репутацію благонадійних. Нинішня ситуація з якістю харчової продукції в Україні є серйозною, про неї вже знають і в Sanco, головному європейському органі з нагляду за якістю харчової продукції, розповів Віталій Башинський. Саме на підставі інспекцій цього органу українські виробники отримують право в межах квот постачати свою продукцію на ємний і грошовий ринок ЄС. "У майбутньому році в Україні буде три аудити Sanco, і одне з питань, яке вже наразі там обговорюють, — це призупинення вотуму довіри до реформованого органу (Держпродспоживслужби, - ред.)", - заявив Башинський. Якщо це станеться, наслідки можуть бути дуже серйозними навіть для компаній, що виготовляють якісну продукцію.
