Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 4 січня

Майбутнє Донбасу: рівняння, у якому забагато невідомих

Не виключено, що вже 2018-го Москва почне готувати ОРДіЛО до передачі Україні, звісно ж, на власних умовах. А отже, вже 2018-го формуватиметься конфігурація майбутнього миру на Донбасі. Якою саме вона буде, великою мірою залежатиме від того, наскільки принципову позицію займатиме Київ і наскільки продуманою буде його стратегія щодо окупованих територій. На першому етапі деокупації доведеться вирішувати нетривіальне завдання: як здійснити демонтаж окупаційних структур, провести необхідні електоральні процедури й при цьому забезпечити мир і порядок? В ідеалі росіяни мають тихо покинути Донбас, поступившись місцем українським військам.

Жінки й диктат здорового способу життя

Чому раптом стало модно дотримуватися здорового способу життя й усього цього фітнес-стилю? Невже людина змінилася так докорінно? Насправді це добре, якби не ставало інколи хворобливою гонитвою. Жінки не перестають гризтися між собою у традиційних темах правильного виховання дітей і одягу, але тепер можна ще покритикувати неправильно підкачаний прес. На пляжах за останні роки суттєво знизилася кількість жінок, які не нагадують фотомоделей. І конкурентне середовище стимулює. Чого в чоловіків немає такого обов’язку – мати суперменівський вигляд? Це не тільки в Україні, тенденція світова.

Тиранія досвіду – чому її слід обмежувати

Є ризик: що більше в людини "досвіду", то більше вона схильна ігнорувати досвід інших. Що більше в неї "досвіду", то активніше вона впадає в спокусу думати, що цей досвід єдиний із можливих. І що він дає їй право використовувати його й тільки його для своїх суджень і дій. "Це я вже проходив", "я і не таке бачив", "мій досвід свідчить, що..." тощо. Так "досвід" стає тим, що зачиняє двері від інших, а не відчиняє їх. Але філософи вчили нас тому, що досвід, хоч яким він є, ніколи не може бути міцною основою для життя і суджень. Бо завжди може з'явитися те, що його повністю переверне догори дригом. І тому завжди варто мати деякі інструменти в собі, які здатні обмежити тиранію власного досвіду.

Як віденські барони на Львівщині соціалізм влаштували. ФОТО

Грьодлі, звісно, розвивали тут деревообробну промисловість, збудували в горах вузькоколійку, гідроелектростанцію, тартак (каменоломню), на якому працювала тисяча (!) робітників, провели водогін із керамічними трубами, який працює в місті й до сьогодні, та розвивали туристичний бізнес, до речі. За Австро-Угорщини у Сколівських Бескидах діяло 22 курорти. Найголовніше – на відміну він теперішніх "хазяїв" краю, барони засаджували гори новими лісами. Лікарні та школи для робітників, які працювали на баронів, були безплатними, а заробітна плата – найвищою в повіті. За місячну платню висококваліфікований працівник Грьодлів міг купити п`ять корів, фантастичні гроші.

Масовість та елітарність – поняття дуже відносні

"Класична" (тобто симфонічна) музика була від початку розважальною: це були або танці (буре, сарабанда, жига, менует, гавот – скільки таких назв у Баха, наприклад) або якісь камерні концерти. Тобто по-нашому це були або ді-джей сети, або чілаут. Але поступово з "масової" вона стала "елітарною", а в ХХ столітті ставала все більш складною та закритою від "мас"; складно собі уявити елітарнішу музику, ніж Шенберг, Булез, Штокгаузен тощо. Історія року всім відома – від примітивної гармонії рок-н-роллу 1950-х, Біла Гейлі чи Елвіса, де кожна нова пісня була повторенням попередньої, – до гіперскладного арт-року в King Crimson, Jethro Tull, ранніх Genesis – і все це відбулося за 20 років.

Що робити з ялинкою після новорічних свят

У Києві з'явилися численні "ялинкові кладовища". Продавці ялинок всі непродані дерева просто викинули прямо на вулицях. Незабаром це ж зроблять і покупці, правда, тут досить часто ялинки все-таки доносять до смітників (якщо це можна назвати позитивним моментом). Подібна ситуація відбувається щорічно. І найчастіше люди або не знають, або не звертають уваги на те, що чинити з ялинками після свят можна інакше. І не обмежуватися звичайними перетворенням колючих дерев на сміття. Що ж робити? Є кілька варіантів.

Як українська стає мовою свідомого вибору

Переломний момент я сам собі придумав перед вступними іспитами в університет. Подумав, що досить себе ламати, й 1999 року заговорив українською тотально. Певний час долав психологічний бар'єр: спершу соромився сказати, наприклад, "На зупинці, будь ласка" у транспорті. Пізніше це минулося, і для мене питання мови зникло. Виходить, що українська для мене, як для дитини з українськомовної сім'ї, таки стала мовою свідомого вибору. Це дає певну стійкість позиції та виборові. Тому зазвичай я не переходжу на мову співрозмовника.