Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 4 червня

Виклики українсько-німецьких відносин: ситуативне партнерство, що не стало стратегічним

Два німецькі візити до України – федерального президента Штайнмайєра й міністра закордонних справ Мааса, або ж колишнього й нинішнього шефа дипломатії – важливі не тільки тим, що відбулися впродовж рекордних чотирьох днів. Вони також нагадали нам про наявність різних підходів до стримування Росії в межах навіть однієї політичної сили в Німеччині (у випадку зі президентом і міністром – Соціал-демократичної партії). Два візити дають нам привід підбити підсумки ситуативного партнерства між Україною та Німеччиною, яке сформувалося після початку російської агресії в Україні і якому, судячи з різних ознак, складно перерости у стратегічне.

Врятувати рядового Сенцова – поки ще не пізно

По суті єдине, що може врятувати Олега, – це безкомпромісний тиск західних лідерів. Не Джонні Деппа, не Меріл Стріп, не Акі Каурісмякі, а Трампа, Меркель, Макрона. Приклад такого тиску ми щой­но спостерігали. Президент Франції тиждень тому вимахувався перед Путіним у Петербурзі: цитував листи Достоєвского до Пушкіна (саме так!!!), вітав готовність Росії до співпраці (буквально!), перейшов із Вовою на "ти". І не заперечив, коли упир порівняв Сенцова із затриманим у Києві інформаційним кілером Вишинським, хоча тому в Україні ніяк не світить смерть за Полярним колом за наявності в нас гуманних судів і за браком Полярного кола.

The New York Times​ проти України: нові реалії інформаційної війни

Ми, в ролі малого, але дошкульного супротивника Росії, темну велич якої однозначно визнає російське бюро The New York Times у своїх матеріалах, не маємо розкоші щось не пояснювати, щось приховувати, вести свою гру й відповідати асиметрично. Україну позбавили права на будь-яку поведінку, окрім віктимної. Звичний сценарій, у якому кожен прояв путінської агресії викликав у світі глибоке занепокоєння та співчуття на нашу адресу, зламано. Україна чинить спротив у будь-який спосіб. І тепер нам пропонують зі шпальт найпливовіших світових ЗМІ про це пошкодувати. Звикайо до такої їхньої реакції.

Кому українці довіряють обрання суддів Антикорупційного суду. ІНФОГРАФІКА

Шановні депутати, ви плануєте ігнорувати ці настрої? Можливо, краще таки починати будівництво Антикорупційного суду на засадах, які дадуть йому мандат високої довіри вже на старті? Звісно, якщо ви не зацікавлені в протилежному – профанації нової інституції, яка потенційно може розглядати і справи, які зачіпають ваші інтереси. Але зважте і на свій інтерес, який стане актуальним вже за рік. Виборці всіх партій, які мають шанс на проходження до парламенту, згідно зі травневими даними, підтримують ключову роль міжнародників у доборі суддів. Попереду вирішальний для долі Антикорупційного суду пленарний тиждень.

На зміну старим забобонам – нова ускладнена реальність

Раніше як було? Оце ковбаса смачна, а ця ні. Про це можна було дізнатися від сусідки, спробувати самому й переконатись, що смаки збіглися. Що робить цивілізована людина тепер? Вона вивчає калорійність на упаковці (в джоулях і кілокалоріях), розраховує відсоток жирів денного раціону (також повинна знати й відрізняти насичені від ненасичених), заглиблюється у склад, де є модифікований крохмаль (має відрізняти його від немодифікованого і знати, що таке глютамат. Одначе це тільки початок. Тому що останнім часом рвонула аналітика – навчилися визначати гомеопатичні дози гліфосату й узагалі будь-чого будь-де.

Журналіст: Шустер намагається затягти українців у чергову провокацію

Таких провокацій було чимало, поки він стояв на панелі свого шоу. Тепер використовується книга. Потім знайдеться ще щось. Адже коли країна в непростій ситуації, коли люди дезорієнтовані, коли здається, що попереду провалля, дуже важливо бути першим, хто до цього провалля підштовхне. Питання навіть не в тому, що Шустерові плювати на мою країну – йому й має бути байдуже до цієї дійної корови своїх телевізійних маніпуляцій. Проблема в тому, що йому плювати на людей. Він чудово усвідомлює їхню наївність, неосвіченість, дитинність, нездатність простежити наслідки своїх дій і бажань – і радісно все це використовує. 

Україна закликала Австрію порушити питання Сенцова під час візиту Путіна

Справа Сенцова – гарна можливість для Австрії виявити себе справжньою політичною посередницею та гуманістичною європейською державою, яка готова вступитися за одне окреме життя. Запланований на 5 червня візит Путіна до Відня, напевне, дасть таку нагоду. Його 12-річний син, хлопчик-аутист, страждає і винуватить в усьому себе. Його 15-річній доньці потрібний батько – більше, ніж коли-небудь. Його немолода вже мати запитує себе, чи доживе вона до повернення Олега. Сьогодні як ніколи необхідно знайти гуманістичне розв’язання проблеми.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram