Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 18 червня

ЄС дорікнув Росії утиском прав людини під час мундіалю

У Євросоюзі занепокоєні черговими обмеженнями та заборонами щодо пересувань та зібрань громадян, запровадженими на період проведення чемпіонату світу з футболу. Про це завила речниця Єврокомісії Майя Косьянчич. "Дотримання прав людини в Росії є питанням, що викликає в нас занепокоєння. Ми систематично реагуємо на це, чітко висловлюючи наші позиції... Ми чітко очікуємо від РФ дотримуватися своїх зобов’язань із забезпечення свободи висловлювань, мирних зібрань, а також прав людини згідно з міжнародними зобов’язаннями", – заявила представниця Єврокомісії. Вона також наголосила, що політика ЄС щодо Росії не зазнала змін після 2014 року.

Денісову не пустили до Сущенка

Омбудсмена України Людмилу Денісову, яка перебуває в Росіїта планувала сьогодні відвідати незаконно заарештованого журналіста Романа Сущенка, досі не пустили до політв'язня: "14 червня, коли ми приїхали до міста Москва, ми разом із посольством України в РФ зробили все можливе для того, щоб суддя Московського міського суду Музиченко надав нам можливість зустрітися із Сущенком. І такий дозвіл ми отримали. Ми надіслали листа до цього закладу – слідчий ізолятор номер 2, що в нас є такий дозвіл і надайте, будь ласка, нам можливість зустрітися із Сущенком. Сьогодні на 9 ранку ми приїхали до цього закладу "Лефортово", подали першими всі документи для розгляду адміністрацією..."

Нова проблема для "Газпрому"

Сама діяльність "Газпрому" стане зрозумілішою та прозорішою. І це – нова проблема для російського монополіста. Тому що "Газпром" звик працювати в непроглядній пітьмі, в умовах повної конфіденційності. Його угоди не тільки з "Нафтогазом", а й із європейськими компаніями завжди були таємницею за сімома печатками. Ніхто з партнерів "Газпрому" точно не знав, як російський монополіст працює з його колегами. Завдяки спробам "Газпрому" не виконувати рішення Міжнародного арбітражу цю конфіденційність може бути знищено – причому самими ж росіянами. А "Газпрому" буде дуже непросто працювати на світлі.

Зламана щелепа військовослужбовцю – ціна української мови в Маріуполі?

"Це мій добрий і давній друг Стас. Він підполковник Держприкордонслужби. 14 років служить на східних кордонах України. Втратив будинок, коли почалася війна. Виводив з усіх гарячих точок Донецької області своїх побратимів. У минулому році отримав орден Данила Галицького. Очолює пропускний пункт Сартана... Не раз лежав у шпиталі після обстрілу. Торік, в результаті прямого попадання під час мінометного обстрілу, його "база" згоріла. Починав відбудовувати все майже заново", – розповіла про військового Бобровська.

Попри всі руйнації війна оновлює і дає простір для переосмислення

Вислів "Моя хата скраю" перестав бути часто вживаним. Край перемістився в центр. Мене запитували, – і навіть сєпари, коли я був у полоні, теж запитували, – чому я пішов до війська. Я просто не міг інакше: мені, моїй сім’ї, моєму дому, моєму місту, моїй країні загрожує небезпека. І я, як нормальний чоловік, пішов виконувати свої обов’язки. Я давав присягу та згідно з нею пішов виконувати свої обов’язки. Тобто ніяких героїчних вчинків не робив, нічого такого в цьому абсолютно немає. Сказати, що це якийсь там героїчний вчинок... Називаймо речі своїми іменами. Просто я зробив те, що повинен був зробити будь-хто на моєму місці. І все, не більше.

"Україна – не Содом"? Чи все ж таки Содом?

Для того, щоб Україну не спіткала доля біблійного Содому, зовсім не обов'язково вигукувати на вулицях "Україна – не Содом!". Можна, звісно, робити і це; свобода слова дозволяє; але спасіння від долі Содому не в тому. Для того, щоб Україну не спіткала доля біблійного Содому, за біблійним прецедентом, достатньо... щоб в Україні знайшлося бодай десять праведників (!). Чи знайдеться? Добитися цього поскладніше, ніж публічно сповідувати ненависть до "содомітів" (не в справжньому біблійному, а в розхожому розумінні "содомського гріха"). Але наскільки воно складніше для кожного, настільки й важливіше для всієї спільноти.

Справа Дмитрієва: російська прокуратура не заспокоїлася

Зараз неможливо оцінити, які судові перспективи нової старої справи проти Дмитрієва. З одного боку, логіка та здоровий глузд підказують, що в діях Дмитрієва як не було складу злочину, так і немає. Але російські суди нечасто керуються здоровим глуздом і буквою закону. На першому місці в них зазвичай політична доцільність. А влада Карелії, схоже, серйозно стурбована тим, щоб засадити Дмитрієва й таким чином прикрити меморіальні заходи, присвячені пам'яті жертв радянського терору, які він із таким ентузіазмом проводив у Сандармоху та інших місцях. Судді, якщо він буде відповідним чином мотивований, свідчень бабусі та нової психологічної експертизи може цілком вистачити як формальних підстав для винесення обвинувального вироку.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram