Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 20 липня

В одній державі з ворогом: проблема реінтеграції окупованих територій

Хорвати, коли повертали свої території мирним шляхом, були впевнені, що всі фанати Югославії або Великої Сербії не захочуть жити в ненависній їм державі Хорватії та неодмінно поїдуть геть. Але так не сталося. Значна частина дійсно так і зробила, але не менш значна залишилася. І донині насильник і жертва можуть ходити однією вулицею реінтегрованих міст і сіл, і нічого не можна вдіяти, тому що доказів для суду просто не збереглося. Ми маємо зрозуміти, що, якщо ми обираємо план мирної реінтеграції, нам потрібно буде змиритися з тим, що ціною збереження життя наших хлопців і дівчат, які не загинуть під час наступу, якого не буде, – буде визнання і за ворогом права на життя, причому там, де він захоче.

Як інтернет робить кожного з нас "трохи більше фашистом". ВІДЕО

Сьогодні політика все більше базується на постановці, міфах, наданні аудиторіям наративів, великих історій, до яких не виникає критичних запитань. Й інтернет – це переважно постановка, ви хочете бачити "storytelling" (розповідання історій) і орієнтуєтеся на те, що хочете почути. Інтернет рухається в бік фашизму, відбувається занепад між "публічною" сферою та сферою "приватного" – це питання приватності в інтернеті. В інтернеті всі стають "експертами", адже відчувають, що багато часу провели в мережі, не приймають того, що інші можуть мати інше знання. Водночас це не розмова про те, чи є інтернет добром або злом – те ж саме, що й говорити, чи є книжки добром або злом.

"Нафтогаз" відмовив "Газпрому" в мировій угоді

"Газпром" має сплатити нам за рішеннями арбітражу 2,56 млрд дол. Плюс вже 75 млн дол відсотків і навіть компенсувати витрати на примусове стягнення. І поки не отримаємо ці кошти, ми продовжуватимемо примусове стягнення, арештовуючи активи "Газпрому" по всьому світові. Ніхто рішення арбітражу не відміняв і не зупиняв. Апеляційний суд Швеції тимчасово призупинив тільки примусове стягнення й тільки на території Швеції. Ми розраховуємо, що й це обмеження буде знято найближчим часом."Газпром" прекрасно це розуміє. Так само вони розуміють усі ризики для себе від невиконання рішення арбітражу.

"Бумбокс" зіграв безкоштовний концерт на межі з анексованим Кримом. ФОТО, ВІДЕО

Український гурт "Бумбокс" виступив на межі з анексованим Кримом на пункті пропуску "Каланчак" у Херсонській області. Так гурт провів ненасильницьку акцію протесту з вимогою звільнити всіх українських політичних в’язнів. "Не буде ніяких пафосних промов, ми просто зробимо це", – сказав перед концертом лідер гурту Андрій Хливнюк. "Бумбокс" зіграв безоплатний годинний сет. Концерт планувався перед порожнім полем, однак послухати гурт приїхали близько 400 людей. Усі глядачі стояли обабіч сцени. Безпеку контролювали представники поліції. Висвітлювати подію приїхали як українські, так і закордонні ЗМІ, зокрема британське The Guardian.

Ціна ідеологічних експериментів: яку побутову культуру перетравив совок

Особливо цікавими є фотографії. Побачила нарешті бродівську синагогу, яку в реалі вже застала розгромленою. А от чернівецька прогресивна, що її було перетворено в радянські часи на кінотеатр, називалася в народі кіногогою. Фото із села Мшанця, що побіля Тернополя, на якому застигли українські та єврейські діти, мене просто вразило – яку побутову культуру перетравив совок. Не тільки їдиш, а й культура штетлів (містечкова, єврейська) пішла в небуття. Українська все ніяк не вийде на широку дорогу. Отака вона – ціна ідеологічних експериментів. Добре, що хоч світлини лишилися та фахівці, які зуміли про все це написати.

Літаком, потягом та автобусом: халепи і приємні несподіванки на шляху до літнього відпочинку

Новий вагон, у якому замість звичної суміші котлет, огірків і тіл спітнілих пасажирів, що є стандартним ароматом плацкарту, можна було відчути лише легкий запах нового пластику. Бо він був повністю оновлений. Але, коли потяг вирушив і провідник позачиняв усі вікна, адже в нашому вагоні працює (!) кондиціонер, стався певний шок. Я ніколи такого не бачив у плацкартних вагонах, тим паче у східному напрямку. Мабуть, Бог мандрів нагородив за щось мене й усіх моїх тимчасових сусідів великою благодаттю. Звичайно, головою розумієш, що так і має бути й це банальні умови комфорту, а не щось особливе. Утім, все одно чомусь з’явилося стійке відчуття що от-от зайде президент і почне урочисто відкривати конкретно цей вагон.

50 років тому на екрани вийшов один із найвеличніших українських фільмів усіх часів

Хтось сказав про кінематограф: є вислів "великий німий", але немає вислову "великий базікало". Згоден: у кіно картинка важливіша від усього іншого, але іноді... Кожне слово, вигук, інтонація персонажів цього великого фільму означають не менше, ніж будь-який кадр із його композицією, рухом камери, монтажем і ритмом. Можу лише поспівчувати тим, хто не розуміє мови персонажів (покутської говірки), особливостями якої Стефаник відтворює їхнє життя в усій його скупій, але невичерпній повноті. Їхній світогляд. Їхню долю.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram