MENU

Жодного примирення: компроміс означатиме, що ми самі собі випросили прокляття

5729 0

Росіяни, що перетинають кордон України зі зброєю в руках, мають бути на законодавчому рівні оголошені поза законом.

Усі громадяни України, що взяли до рук зброю для вбивства захисників України або беззбройних українців, мають бути позбавлені громадянства й засуджені до довічного ув’язнення.

Ніхто з них не збиткувався, не знущався, не принижував. Донецька й Луганська області були до війни найбільш дотаційними регіонами країни.

Вони смоктали соки з України.

Вони ненавиділи Україну.

Коли вони побачили, що київський Майдан, попри загибель Небесної сотні, зміг вистояти, то зовсім оскаженіли – й почали вбивати євромайданівців у себе в Донецьку – в березні 2014-го.

Читайте також: В одній державі з ворогом: проблема реінтеграції окупованих територій

Це навіть не "Беркут" робив, і не завезені тітушки (як до Києва – харківські "оплотівці" Й подібні до них наймані вбивці) – це робили місцеві донбасівці В себе вдома.

Виполоти їх із суспільства, як бур’ян на городі, важко, либонь – неможливо. Але прагнути цього треба. Задля того хоча б, щоб вони не випололи інших, не таких як вони. Має ж нарешті в народі спрацювати інстинкт самозбереження! Чи ні?

Пожиттєві тюрми або, якщо є "смяґчяющіє абстаятєльства" – висилка на їхню "духовнаю родіну".

Так само всі, хто хоч раз добровільно підтримав заколотників, місцеву потолоч або російських окупантів – грошима, їжею, пальним, притулком, публічними висловлюваннями, – мають бути позбавлені громадянства й вислані в Росію.

Так само й усі, хто отримав російське громадянство у Криму, хто приїхав з Росії та оселився в Криму після захоплення, хто придбав там власність, – мають бути вигнані – без нічого – до Росії.

Я не знаю, станеться так чи ні. Певно що ні. Але мало б статися.

Бо інакше наші онуки муситимуть панькатися з тими, хто їх ненавидить. Муситимуть їх утримувати.

Читайте також: Наші нелюди. "Я цих зросійщених, зрадянщених покидьків висилав би до Росії". ФОТО, ВІДЕО

Так само як це робиться зараз. Жодна падлюка з мого під’їзду, що отримує пенсію від "цієї київської влади" – пенсію, яку не заробила, – не сказала й не зробила на підтримку України анічогісінько.

Сьогодні в мене висновок такий. Якщо під гаслами "примирення" ми підемо на "компроміс" із тими, хто понад усе мріє, марить про те, щоб України не стало, – це означатиме лише одне:

– це ми доклали руки до звірячого вбивства цього шістнадцятирічного хлопчини,

– це наші руки заплямовані його кров’ю,

– це на нас лягло історичне прокляття.

Навіть не так: це ми самі собі випросили те прокляття.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Володимир ЯСЬКОВ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  

Новости