Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон дуже сильно помилився, коли вирішив підвищити свій рейтинг і популярність за рахунок гри у вихід своєї країни з ЄС, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Нагадаю, як усе починалося. Між ЄС і Великою Британією існували певні непорозуміння щодо того, як країна позиціонувала себе в ЄС. Щоб показати себе сильним і жорстким політиком, Камеронові треба було трошечки помірятися силами з Брюсселем. Та ця сила раптом перетворилася на дискусію, а чи не варто нам тоді грюкнути дверима взагалі. Коли ситуація почала виходити з-під контролю, Камерон і сам би хотів увімкнути задню, але запізно. Він став жертвою власного капкану, бо ж насправді був і залишається прибічником міцного ЄС.

Тим не менш, попри внутрішньополітичні, зокрема полінаціоналістичні, та зовнішні фактори, Камерон вирішив, що в ці ігри можна погратися. Корисні ідіоти й агенти Кремля працювали довго й успішно, і результат виявився для Великої Британії доволі гірким і сумним. Після референдуму Камерон пішов із посади – підтвердив, що програв.

Читайте також: Після Brexit: як жити у світі британсько-європейської поразки

Якщо б цей референдум проводили сьогодні, то, як показують опитування, переважна більшість – значно більше, ніж проголосували за вихід – залишили би Велику Британію в ЄС. Але вже набрала інерції лінія, яку зараз твердо проводить Мей: Велика Британія все ж виходить із Союзу. І на мою думку, це приклад того, як політики не повинні легковажити серйозними справами – у підсумку програє країна.

"Брекзит" ударить по британській економіці – та й уже вдарив. Це погано також політично, бо є прикладом для європейських популістів, яких зараз тільки більшає. Мовляв, якщо така країна, як Велика Британія, вийшла, то, мабуть, і ми можемо. Це грає на руку лише товаришеві Путіну, який мріє розсварити й розігнати Європу по кутках. А тому програла Велика Британія, програла Європа, а виграв на цьому етапі Путін. І це дуже сумно – ще один привід європейським лідерам подумати, чим може закінчитись гра в популізм.

Безумовно, це не дуже добре і для України. Адже ми керувалися та керуємося тим, що ЄС – це потужне об’єднання країн, які мають власні підходи й цінності, а із "Брекзитом" Союз ослабне. Хоча у відносинах між Україною та Великою Британією нічого не зміниться.

Читайте також: Занадто відкрите суспільство та його вороги: коріння євроскептицизму в Європі

Із виходом Великої Британії відновити престиж ЄС буде доволі складно. Я не передбачаю, що з наступним урядом країна раптом вирішить повернутися. Тут знову ж таки працюватиме інерція самого процесу. Складно як вийти, так і повернутися. Хоча для Великої Британії це стало б значно легше, ніж іншим: стандарти цієї країни та ЄС абсолютно ідентичні. Економічно Великобританія з цієї системи не виходить – та й нема куди. Як на мене, це така собі штучна ситуація, яка шкодитиме всім.

Але ніколи не кажи ніколи. Для повернення потрібно радше політичне рішення. І це тема для нової великої дискусії всередині Великої Британії. Можливо, все колись і повернеться у своє русло. А щоб бодай якось компенсувати ці втрати, ЄС і його лідерам треба подумати про Схід. І тут я бачу лише один варіант – Україна. Їй варто допомогти максимально швидко провести реформи й долучитись до цієї системи.

Я колись казав, що ЄС треба запропонувати формулу "Britain out – Ukraine in". Так, поки що це видавати бажане за дійсне. Проте ідея зміцнення Сходу й долучення активних гравців за рахунок України не здається мені такою вже й теоретичною.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram