Перше питання до всіх, хто почав читати цей допис: "Де і коли ви останній раз бачили і читали слово "добродій"?

Далі може бути ряд ідей і з приводу створеного тоталітарним режимом академічного інституту, основне і єдине завдання якого полягало в зближенні та стиранні відмінностей між двома мовами та усуненні слів, які не мали однозначного звучання та були зрозумілі і без перекладу.

Наступне питання загалом було б беззмістовне, з огляду на те, що історія, її викладання, вивчення та науковий розвиток були, є та ще довго будуть залишатися, завдяки відповідно підготовленій радянській професурі, радянськими. То що ж тут питати про тих, кого витерли з радянської історії України.

Читайте також: Неможливо збудувати національну державу використовуючи все, антинаціональне за своєю суттю, радянське законодавство – історик

Ми сьогодні просто згадуємо про Владислава Федоровича. Третього голову, добродія і почесного члена "Просвіти". Депутат австрійського парламенту, член його Палати Панів. Депутат Галицького крайового сейму.

Фінансував усю видавничу діяльність "Просвіти" та безкоштовне поширення україномовної книги.

Освіту здобув на юридичному факультеті Віденського університету та в Сарбоні в Парижі.

Бував у Англії, Франції та Німеччині. Наукові праці німецькою, польською, французькою мовами.

Започаткував та розвинув у своєму помісті килимарство та зробив його особливо популярним, як в Австрії, так і в Європі.

Про Його Батька писав Іван Франко. Вони співпрацювали.

Народився 25 травня 1845 року на Тернопільщині. Помер 22 грудня 1917 року в Києві зі сподіванням, що з часом перепоховають у рідному селі, але цього до сьогодні так і не сталося.

Читайте також: Сьогодні визначальним і рятівним для українського народу є усвідомлення повної та остаточної смерті радянського режиму – історик

Про Нього можна писати дуже багато. Проте, я вдячний вам що ви досі дочитали. А тепер прочитайте на фото Його слова, щоб розуміти рівень розвитку українського народу 150 років тому. А також слова Івана Франка. З прочитаного висновки самі зробите.

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram