MENU

Кілька слів на захист наших довгих зимових святкувань

3189 0

Десь на початку грудня фейсбук рясніє спостереженнями – ніхто нічого робити не хоче, й відповідь на всі поставлені завдання універсальна – "нумо після свят". Люди скаржаться на чиновників, прибиральників, депутатів й екзаменаторів, бо всі перейшли у хмільно-сонний режим очікування свята-свято-очікування свята-свято, й так до Йордану. Обурення це природне, плин виконаних справ сповільнюється, строки переносяться, робочі дні скорочуються. Проте величезний хор тих, хто обурюється й сам несе печену ковбаску в офісні кабінети, зачиняючи їх на двогодинний обід.

Читайте також: Між Різдвом і трудоголізмом: звідки береться "святофобія" й чому вона хибна

"Це суперечить європейським цінностям!" – кажуть вони. "За кордоном так не роблять!" – відповідають солідарні. "Сусідні країни живуть значно краще, а стільки не відпочивають!" – підсумовують експерти.

У кожного народу є звички, не завжди логічні, ефективні і зразкові, та мудрі нації приймають їх як власну ДНК і перетворюють на національне надбання. У Британії вихідним часто роблять день одруження монарших осіб, а також додають просто вихідний навесні й улітку, щоб люди могли насолодитися сезоном, не беручи відпусток. Традиція до-о-овгих вікендів улітку із додатковою п’ятницею чи понеділком є в багатьох північних країнах – так держави дозволяють громадянам більше часу проводити на відкритому повітрі, з сім’єю й економити відпуску для екзотичних країн у холодну пору року. Розвинений світ узагалі планує перейти на чотириденний робочий тиждень, і причиною тому дослідження, що відпочилі люди із достатнім часом на себе та сім’ю здатні ефективніше працювати, не перериваючись на перекури, суперечки й непрофесійне ґуґлення.

Читайте також: Кожні великі свята – як маленька смерть

Тоді чому нам, які так звикли святкувати зимові свята від Миколи до Йордана, не визнати про себе цю правду і не перетворити її на смачну деталь у оберемку українських традицій? Звичайно, не можна оголосити всі ці дні вихідним, проте пробачити та внутрішньо прийняти сповільнений темп, лінивий розгін і надмір смачної їжі – вартувало б. А ще – це час дарувати любов й увагу близьким, друзям, колегам, тим, кого не бачив роками, час миритися та сваритися (бо як іще пережити довге застілля з далекими родичами), мріяти та планувати, довше розглядати себе у дзеркалі, дочитати книжку, спекти торт чи поставити рекорд ранкового сну. Ніхто не каже, що і вам слід манірно марнувати цей час, але сердитися на більшість – теж не допоможе. І в чому я точно впевнена, так це в тому, що корупція, низькі зарплати чи завалений проект – аж ніяк не результат давньої традиції "нумо після свят". Зайві кілограми – так, а от над усім решта треба попрацювати серйозніше, тим паче "нумо після свят" уже ось-ось настане.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Анна ДАНИЛЬЧУК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини