MENU

Brexit може стати серйозним викликом для економіки ЄС, що негативно позначиться на Україні

1104 0

Головною темою з рубрики "події" в Давосі стало ДТП, що трапилось у перший день Всесвітнього економічного форуму, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. 22 січня потяг швейцарської залізничної компанії SBB зіткнувся з автомобілем Volkswagen. Місцеві ЗМІ повідомили про загибель трьох британських бізнесменів, які перебували в автівці.

У цій події є прихований сенс: планувалося, що головною темою форуму буде глобалізація та формування світової архітектури в епоху четвертої промислової революції, та насправді найбільше уваги приділили виходові Великої Британії із ЄС.

Члени делегації цієї країни в Давосі вели активні переговори про підтвердження торгового режиму із ключовими партнерами – представниками Південної Кореї, Гонконгу й Ізраїлю. Напередодні Давоса такі переговори відбулися з Австралією, Канадою та Новою Зеландією. За словами британського міністра з питань міжнародної торгівлі Ліама Фокса, сторони погодилися підписати угоди на рівні "як в ЄС або краще" в найближчі місяці, а Велика Британія розраховує укласти їх узагалі до кінця березня 2019 року – коли автоматично запрацює режим "жорсткого" Brexit.

Незалежно від того, в якому режимі здійснюватиметься вихід Великої Британії із ЄС, вона залишиться найбільшим торговим партнером Союзу та головним інвестиційним габом. І тут важливим стає питання: хто після Brexit стане привабливішим для інвестицій – Велика Британія або ЄС? Адже цілком можливо, що попри "транзитний" спад 2019-2020 років, урешті-решт Велика Британія виграє від виходу з ЄС. Мінекономіки країни напередодні форуму в Давосі приводило дані Deloitte і UNCTAD про прямі іноземні інвестиції у світі 2019-го. Згідно з ними, в "режимі очікування" виходу з Євросоюзу британська економіка наростила залучення інвестицій на 20%, тоді як в ЄС відбувся спад на 70%. Та й темпи зростання ВВП Великої Британії останніми роками стабільно вищі, ніж у зоні євро. І найчастіше вищі, ніж у цілому по ЄС.

Читайте також: Китайський виклик для нашої економіки

Тож усе логічно: головною темою в Давосі були події, які може спровокувати жорсткий Brexit для найбільших економік ЄС – Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів і Португалії. Наслідки Brexit для ЄС передбачити досить складно. Та з огляду на те, що зростання ВВП Союзу в 2016-2018 роках було дуже невпевненим, будь-яка сильна політична чи економічна подія, якщо вона зійдеться в часі з Brexit, може налякати інвесторів.

Порівняно з багатьма іншими членами ЄС Велика Британія має кілька важливих переваг: міцну банківську систему й інвестиційні потоки, замкнені на Лондон. Зрештою, приплив капіталу до Великої Британії в 2015-2018 роках можна пояснювати й середньостроковою "втечею від ризиків" капіталу з ЄС. У цьому сенсі туманний Альбіон постає як європейська альтернатива інвестиціям у США, а вкладення до його економіки – гарантія збереження британського ринку після Brexit.

Другою за важливістю темою Давосу стала підготовка до можливого зниження темпів зростання ВВП чи навіть рецесії в ЄС і пов’язаних із ним економіках. Хоча до цього року перспективи уповільнення світової економіки пов’язували переважно з Китаєм, поява даних за четвертий квартал 2018-го із країн ЄС і зони євро змусили задуматися про інше. Ну а МВФ знизив оцінки світового економічного зростання на 0,1–0,2 п.п. в 2019-2020 роках винятково через погіршення очікувань у зоні євро.

Через сильний зв’язок української економіки з економіками ЄС і Китаю – а це ключові зовнішньоторговельні партнери України – все це змушує нас занепокоїтися. До речі, в Китаї, куди ми гордо відвантажуємо мільйони тонн сільгосппродукції та залізорудної сировини, за підсумками минулого року зафіксовано найнижчі темпи економічного зростання за останні 30 років. Цілком можливий сценарій – зниження попиту на українську сировину й напівфабрикати. Чи маємо план "Б"? Експортно-сировинна модель економіки, класичним зразком якої досі є Україна, апріорі передбачає високу чутливість до зовнішніх шоків – буде це коливання цін на сировинні товари чи проблеми в економіках основних партнерів.

Читайте також: Україна як аграрна наддержава: переваги й недоліки

Необхідно розуміти: не можуть сільське господарство й торгівля бути "царицями", а промисловість – "сірістю на побігеньках". Крім переорієнтації економіки України на шлях інноваційно-технологічного розвитку, про що я пишу й говорю постійно, є ще один дієвий захід, який дозволить знизити чутливість до зовнішніх шоків.

Які європейські країни легше інших пережили світову економічну кризу 2008 року? Німеччина, Польща (в якій узагалі обійшлося без спаду економіки) та Франція. Що їх об’єднує? Це країни з великим населенням і дуже містким внутрішнім ринком, який чималою мірою насичує продукція вітчизняного виробництва. Саме такий ринок Україна має зробити і своєю конкурентною перевагою.

Це, а також формування внутрішньої конкуренції та перехід до нової моделі, є нашими ключовими завданнями. І для цього потрібно зробити максимум для створення дієвого механізму розвитку малого й середнього бізнесу, послуги та продукція яких повинні стати основами для формування внутрішнього ринку, а також заради полегшення доступу невеликих підприємств до фінансових ресурсів. Головну частину розвинених економік становить саме середній і малий бізнес. Підніметься він в Україні – з’явиться й місткий споживчий внутрішній ринок. Постане питання – як зробити так, аби частина внутрішнього попиту йшла на придбання вітчизняної продукції? Один із варіантів – програми кредитування з обов’язковою умовою придбання українських товарів. Можна також скористатися досвідом Туреччини: там під час держзакупівель встановлена квота на обов’язкове придбання продукції місцевого малого та середнього бізнесу.

Щодо події, яка трапилася в перший день Всесвітнього економічного форуму, то через кілька днів інформацію уточнили: на щастя, ніяких британців у німецькій автівці не було, й узагалі в ньому не було нікого. Хто саме залишив порожній німецький автомобіль на залізничному переїзді в Давосі – невідомо. Та специфічним символізмом це віддає: Brexit може стати серйозним викликом для економіки ЄС, і це негативно позначиться на Україні. Тобто в разі, якщо ми продовжимо сподіватися на зовнішню торгівлю сільськогосподарською сировиною та металургійними напівфабрикатами, а також заповнення внутрішнього ринку суто імпортом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Богдан ДАНИЛИШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини