Молдовський президент Ігор Додон скористався святкуванням 10-річчя обрання Кирила московським патріархом, щоб злітати до Москви і провести переговори із Володимиром Путіним

Присутність Додона було важливою як для нього, так і для господарів. Кирилові, цьому самопроголошеному "московському папі", не вдалося заманити на своє свято жодного пострадянського президента – крім, зрозуміло, Путіна й іще Додона. Але й Додонові, партія якого готується до парламентських виборів у Молдові, важливо було покрасуватися в товаристві Путіна й Кирила, щоби продемонструвати колабораціоністському електоратові – це ж мої друзі.

Читайте також: Білорусь довела: розмова про компроміс із РФ – чудовий тест на провокатора чи дурня

Але чим допоміг Путін Додонові, крім спільної фотографії? А нічим. Дозволив ввезення молдовської продукції в Росію? Але цю продукцію і раніше було дозволено ввозити. Просто коли готували нові санкції проти України, не зрозуміли, що заборона провозу товарів через нашу територію вдарить по Молдові – зокрема й по окупованому росіянами Придністров'ю. Скасування ідіотського рішення тепер намагаються видати за "подарунок" Путіна своєму союзникові.

А що ж із самим Придністров'ям? А нічого. Додон звітував перед Путіним про свої зустрічі з очільником окупаційної адміністрації регіону Вадимом Красносельським. Але сам придністровський квіслінґ навіть перед виборами в Молдові попереджає: його "республіка" хоче тільки до складу Росії, про відновлення територіальної цілісності Молдови мови не йде. У Кремлі навіть не хочуть дати команду своїй маріонетці певний час помовчати, щоб Додон і компанія залучили на свій бік більшу кількість довірливих молдаван. А навіщо? Красносельський правду ж каже!

Тому це стаття не про Додона й Путіна. Це стаття про Медведчука, Бойка, Вілкула, Новинського, Мураєва, Рабіновича та про тих, хто думає, що варто проголосувати за когось "правильного" – й війна закінчиться, а територіальна цілісність відновиться. Не відновиться. Можна бажати розмовляти з Путіним, як Зеленський. Можна розраховувати "задобрити" його автономією Донбасу, як Медведчук. Але суть намірів Путіна від цього не зміниться.

Читайте також: Козлики й козлища для хитрунів і головне питання виборів

Путінові потрібна проросійська адміністрація в Києві, збереження контролю над Донбасом і визнання російського статусу Криму. Ніякого іншого сценарію він для нас не має. У його свідомості президент України або Молдови нічим не відрізняються від президента Татарстану або губернатора Курської області. Порошенко бісить Путіна саме тому, що не хоче поводитися як губернатор, іще й називає його – імператора, царя, вершителя доль – на ти, як якогось там Лукашенка! І точно так Путін ненавидітиме будь-якого українського президента, який не захоче поводитися як малоросійський губернатор.

А того, хто захоче з ним розмовляти, "шукати компроміс" або улещувати, Путін зневажатиме – як зневажав Януковича або як зневажає Додона. І в цьому своєму презирстві господар Кремля є абсолютно логічним. Що ще можна відчувати до людей, нездатних усвідомити реальний стан речей?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram