MENU

Портников: Політика в Україні – насамперед бізнес

676 2

Висування звинувачень голові Херсонської обласної ради Владиславові Мангеру – політика підозрюють у причетності до вбивства місцевої чиновниці Катерини Гандзюк, звичайно ж, позначиться на самому перебігу виборчої компанії в країні

Незважаючи на те, що Мангер не так давно залишив партію "Батьківщину", опоненти Юлії Тимошенко обов'язково намагатимуться пов'язати її ім'я з ім'ям Мангера. Показово, що в "Батьківщині" не вжили енергійних кроків із дистанціювання від Мангера навіть тоді, коли стало зрозуміло, наскільки зв'язок із ним є небезпечним для майбутньої політичної кар'єри Тимошенко. Про рішення щодо виключення Мангера з партії повідомили тільки два дні тому – подумати тільки!

Читайте також: Козлики й козлища для хитрунів і головне питання виборів

Опоненти влади, втім, нагадають, що звинувачують аж ніяк не тільки одного Мангера, а й чиновників Херсонської обласної адміністрації, які пов'язані не з "Батьківщиною", а з БПП. Напевно, не випадково одразу ж після оголошення про підозру Мангерові стало відомо, що заступник голови адміністрації Євген Рищук призупинив виконання своїх службових обов'язків. Зрозуміло, що суперники Порошенка постараються скомпрометувати й безпосереднього начальника Рищука – голову обласної адміністрації Андрія Гордєєва ц довести, що Мангер обраний цапом-відбувайлом, а насправді до вбивства Гандзюк причетна вся херсонська номенклатура. Але навіть якщо це й так, це удар не тільки по владі, а й по опозиції. Тому що якщо в той час, як Порошенко й Тимошенко борються між собою в Києві, керівники місцевих БПП і "Батьківщини" вирішують питання між собою, то в чому тоді сенс такої влади й такої опозиції?

А сенс є. Тому що, маючи на увазі повну відсутність політичних поглядів в українського політика та в українського виборця, влада в Україні може носити тільки один – клановий характер. І це чітко проявляється саме на регіональному рівні. У Києві ще існують так звані "команди" – а насправді просто найближче оточення, свита того чи іншого "вождя". Але навіть у цих командах спостерігається відома тенденція до міграції – й ось уже політики та експерти, які недавно були близькі до одного лідера, виявляються в оточенні іншого, його непримиренного опонента. Ну а вже в регіонах політики й чиновники мігрують від однієї партії до іншої залежно від актуальних інтересів – не політичних, ні. Підприємницьких. Тому що політика в Україні – перш за все бізнес. Регіональним авторитетам потрібно залишатися на плаву й вирішувати проблеми, їхній виборець шукає тих, хто зможе відповісти – хоча б на словах – на його соціальні ілюзії. Це й називається симбіоз.

Читайте також: Вибори-2019: чому я боюся не кандидатів, а виборців

Не брехатиму читачеві й не стверджуватиму, що ситуація зміниться, якщо замість старих облич в українській політиці з'являться нові. Річ не в особах, а в інтересі. Українська політика зміниться тільки після того, як у громадян країни з'явиться розуміння своїх реальних інтересів, коли українці стануть учасниками політичного процесу, а не свідками кланових розборок.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Віталій ПОРТНИКОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини