Ілюстраційне фото

На 3900 м стало відчутно холодніше. А ще тут я вперше в житті відчув наслідки кисневого голодування.

Як я й очікував, організм починає звикати. Сьогоднішній маршрут, попри ще більшу складність, був для мене легшим за вчорашній. Нервова система адаптується. 

Читайте також: Ветеран АТО: Я йду на Кіліманджаро

Підйом відбувався ще крутішим кам'яним схилом, місцями доводилося прибирати палиці й буквально дертись.

Краєвид, який мене оточував, значно відрізняється від вчорашнього лісу з ліанами. Тепер це каміння з дивними невисокими деревцями, вкритими чимось на кшталт водоростей, подібних до яких ніколи в житті не зустрічав.

Через шість годин ми вийшли до табору на 3 900 м. Рівень кисню – 63% від нормального. Температура стала відчутно нижчою. Окрім температури, тут я вперше в житті відчув наслідки гіпоксії: біль у голові від збільшення внутрішньочерепного тиску та якісь проблеми з диханням, чи то я просто бронхи застудив.

Читайте також: Перший день Кіліманджаро: неочікувано складно

Наступні три дні я буду жити в діапазоні висот 3800-4600 м, піднімаючись та опускаючись, щоб акліматизуватись. А загалом за цей неповний тиждень пройду усі сім кліматичних зон, які існують на нашій планеті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram