Учасники акції на підтримку ухвалення закону про мову, що мала місце сьогодні біля Верховної Ради

Народні депутати ухвалили закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого. Про це повідомляє УП

За відповідне рішення проголосували 278 парламентарів.

Перед голосування нардепам продемонстрували фільм, де до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону про функціонування української мови.

Також до зали парламенту прийшов Філарет, який перед цим у фільмі заявив, що церква наполягає на ухваленні закону про мову.

Читайте також: Парламент дав добрий пас – маємо реалізувати гольовий момент

Крім того, в залі був присутній третій президент Віктор Ющенко.

Голова парламенту Андрій Парубій зазначив, що президент Петро Порошенко пообіцяв підписати цей документ.

Після ухвалення закону депутати аплодували стоячи, вигукували "Слава Україні", а потім заспівали гімн.

Жодного голосу за за закон про мову не дали нардепи від "Опозиційного блоку".

"Громадське" нагадує, що в першому читанні парламент ухвалив законопроект ще 4 жовтня 2018 року. Відтоді його доопрацював комітет із питань культури й духовності.  

Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а "спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності" всупереч Конституції України та встановленій конституційній процедурі "провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу".

Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство.

Читайте також: Українізація – не загроза, а можливість відкрити ще один світ і ще одну культуру

Українською мовою мають розмовляти всі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівні, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.

Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводити всі засідання, зустрічі тощо у владних органах й установах – як центральних, так і регіональних.

Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, в підписах та маркуванні товарів і послуг. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською, або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть також мати й інші версії. Періодику можна буде видавати в кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською.

Передбачене і створення посади Уповноваженого із захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.

Документ також передбачає введення адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність "за публічне приниження і зневагу до державної мови". Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон "Колесніченка-Ківалова". Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних і місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram