Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 21 травня

Дорога до політичної, соціальної та економічної катастрофи

Порушення Конституції, неповага до права – й це те, чого українці ніяк не можуть зрозуміти – це завжди дорога до політичної, соціальної та економічної катастрофи. Україна вже на цьому шляху. Одні готові до реваншу, інші з цікавістю спостерігають, як їхні опоненти-тріумфатори риють собі нову політичну могилу поблизу від могили Януковича. Але в результаті багаті стануть іще багатшими, а бідні – ще біднішими. У результаті будуть надовго втрачені шанси, які з'явилися завдяки Майданові 2013-2014 років. У результаті будуть нові трагедії, нові поразки, нові катастрофи.

Журналіст: Те, що проголошує Зеленський, – не що інше, як революція

Із революційного погляду негайні парламентські вибори необхідні, але з еволюційного – вкрай небажані. Є і суто практичний аспект. Судячи з усього, політсила Зеленського існує поки що більше в проекті. Чим менше у президента часу на її формування, тим більша ймовірність, що в ній опиниться "всякої тварі по парі". Адже його політсила найімовірніше отримає дуже багато мандатів і буде обличчям нового парламенту! Чи є вихід із цієї суперечності? Ймовірно так.

Рада Безпеки ООН відхилила вимогу Росії провести засідання через мовний закон

Росії потрібно було забезпечити собі підтримку 9 із 15 членів Ради Безпеки ООН для проведення засідання, але її пропозицію підтримали лише четверо: Китай, ПАР, Екваторіальна Гвінея та Домініканська Республіка. Проти проголосували шестеро країн: Франція, Німеччина, США, Велика Британія, Бельгія і Польща. Ще четверо членів Радбезу утрималися. У результаті засідання не відбулося. Однак члени Радбезу отримали можливість виступити до й після голосування.

В'ятрович пояснив, чому неможливо скасувати декомунізацію

Декомунізацію скасувати неможливо. Тому що вона відбулася. Але в ситуації непевності після зміни влади спроби відкотити назад конкретні рішення в рамках декомунізації будуть. Ми повинні рішуче спиняти їх. Бо декомунізація це не лише про наше минуле. Це про сьогодення та майбутнє. Це не лише гуманітарна політика, але й питання безпеки для України. Декомунізація = деокупація, тому вона має бути продовжена на теренах, де поки що панує російська влада. Тому що за кожним пам‘ятником Ленінові ховається Путін.

Щоденне затирання національної ідентичності в Радянському Союзі

Тоталітарні режими люто боялися й ненавиділи різноманіття. За відчуття своєї національної приналежності, за виокремлення мови й культури, релігії та традицій, можна було потрапити за ґрати. Попри ці ігри з вітринними радянськими делегаціями, часто просто бути й відчувати себе литовкою, грузином, українкою чи казахом і говорити про це без радянського пієтету, було небезпечно: від рівня висміювання до рівня покарання. Людина ніколи не має почуватися застрашеною, засоромленою та загроженою через свою національну ідентичність.

Три маніпуляції президента. Не можна жертвувати правдою заради пафосу

"Кожен із нас загинув на Донбасі" – ні, пане президенте, жоден із тих, хто чув вашу промову вчора, цілком точно не загинув на Донбасі. Мільйони допомагали фронту, втратили когось із друзів чи важко працювали в тилу, щоб забезпечити перемогу. Але загинули лише ті, хто героїчно пішов боронити Україну. Загинули ті, хто трагічно опинився під вогнем російських окупаційних військ і не зміг чи не захотів покидати українські міста під тиском ворога. Не знецінюймо їхнього подвигу та їхньої трагедії, голосно заявляючи, що ми пережили те ж, що й вони.

Пам'ятки європейського минулого Донбасу під загрозою

Справді, багато хто славну давнину, якої тут, по правді кажучи, зовсім не бракує, і не сприймає як власне коріння внаслідок багатьох трагічних історичних моментів. Бо перервати зв’язок поколінь тут вдалося навіть не двічі або тричі. Але те, що мешканці прифронтових населених пунктів стають на захист своєї спадщини, в конкретному випадку пов’язаної з початком ери розвитку промисловості, доводить, що є щире бажання не допустити цього розірвання ще раз. Майже одночасно у двох невеличких населених пунктах Донеччини громадськість почала бити на сполох.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram