Напередодні дострокових виборів у липні 2019-го Верховна рада прийняла новий виборчий кодекс.

Більшість дискусій навколо нього стосувалась запровадження пропорційної системи з відкритими списками. Інші ж питання, які є менш політичними, але могли б суттєво покращити виборчий процес і збільшити явку, залишились поза увагою.

В першу чергу йдеться про проблеми, що виникають в українців, які голосують за кордоном. Тим паче, голова Центральної виборчої комісії визнає, що із такими голосуваннями наразі є труднощі.

Почнемо з першого етапу, а саме з формування списків виборців. Перед кожними виборами, чи то нещодавні президентські, чи то майбутні парламентські,  відділи Державного реєстру змушені обробляти десятки, а іноді і сотні тисяч заяв про зміну виборчої адреси чи місця голосування, а виборці у більшості випадків - витрачати кошти на транспорт та власний час на стояння в чергах (ці заяви подаються тільки особисто).

Новий виборчий кодекс покращує цю ситуацію - в ньому передбачено електронну подачу заяв засвідчених цифровим підписом.

Друга проблема також пов’язана зі списками виборців. Справа в тому, що за кордоном, так як і в Україні, вони впорядковуються за адресою проживання.

І все б нічого, тільки ця адреса записується кирилицею і, відповідно, незалежно від міста проживання всі, хто живе на якійсь "авеню" опиняються у списках поряд.

Ще гірша ситуація для тих країн, де слово "вулиця" стає суфіксом. Так жителі однієї й тієї ж Wittestraße можуть бути в різних кінцях списків в залежності від того, чи записано в реєстрі "Віттештрассе" чи "Уіттештрассе". 

В новому кодексі завдяки поправці 1055 передбачається, що "відомості про виборців у списку виборців на закордонній виборчій дільниці зазначаються в порядку, зручному для проведення голосування". Це формулювання допускає різні інтерпретації, але є надія, що в Міністерстві закордонних справ, де добре знають про проблеми зі списками, впорядковуватимуть їх, наприклад, за прізвищами.

Читайте також: Парубій: Мова – наша зброя, це великий день української перемоги. ВІДЕО

Третє, не тільки практичне, а й фінансове питання – це розсилка особистих запрошень поштою.

Для виборчих дільниць за кордоном основною статтею витрат є саме ця процедура. І це попри те, що її ефективність є доволі сумнівною, адже через неточності в адресах (їх транслітерують з кирилиці) тисячі листів повертаються відправнику.

Чому виборців у 21 столітті не можна проінформувати про місцезнаходження дільниці, надіславши їм повідомлення на електронну пошту чи мобільний телефон?

Натомість в новому кодексі народні депутати вирішили не перейматись ефективністю і взагалі відмовились від іменних запрошень на закордонних дільницях.  

Окрім проблем на підготовчому етапі виборів, українці за кордоном стикаються з потребою долати великі відстані в день голосування, а в країнах компактного проживання, ще й з чергами на дільницях. Кардинальним вирішенням цього питання було б запровадження процедури голосування поштою і/або електронного голосування. В новому кодексі, на жаль, не знайшлося місця для цього.

Нарешті, однією з ключових несправедливостей чинного законодавства є те, що мільйони громадян України позбавлені права обирати депутата, який би безпосередньо представляв їх інтереси.

21-го липня більшість українців прийде на виборчу дільницю і отримає два бюлетені: один зі списком партій та один зі списком мажоритарних кандидатів. Втім, є дві великі категорії виборців, які отримають тільки перший з них – це внутрішньо переміщені особи (ВПО) та українці за кордоном.  Це напряму впливає на низьку зацікавленість цим електоратом.

Яскраво цю проблему ілюструють програми партій на сайті ЦВК. Так в 12 із 22 нічого немає про українців за кордоном і діаспору.

Ще гірша ситуація з ВПО: про них згадано тільки в чотирьох партійних програмах.           

Виникає замкнене коло:       

Чи вирішить цю проблему новий виборчий кодекс? Для ВПО – так, а для українців за кордоном де-факто – ні.

Згідно з ним, закордонні українці голосуватимуть за кандидатів від виборчого регіону № 2 (Київ правобережний): Оболонський, Подільський, Святошинський, Солом’янський, Шевченківський райони міста Києва. І це попри очевидність того, що проблеми, які турбують громадянина України за кордоном, відрізняються від проблем киянина.

Все вищезгадане негативно впливає на кількість українців, що беруть участь у голосуванні. Вже зараз можна передбачити, що явка за кордоном буде суттєво нижчою, ніж на президентських виборах.

Читайте також: Парламент ухвалив Виборчий кодекс із відкритими списками

Новий виборчий кодекс має покращити ситуацію на наступних виборах, але навряд чи змінить її кардинально.

Зробити це можна використанням сучасних технологій, що стане кроком до "держави у смартфоні". А саме:

- змінити структуру державного реєстру: в ньому слід зберігати інформацію про електронні адреси виборців, що дозволить сповіщати їх про місце голосування і створить додатковий канал для політичної агітації. Останнє особливо актуально для виборців за кордоном;

- в перспективі має бути запроваджене електронне голосування. Тестовим майданчиком для цього могли б бути закордонні дільниці, адже саме на них великі відстані і черги створюють найбільші проблеми для виборців.

Окрім цього, дуже дієвий спосіб збільшити участь діаспори у виборах, перевірений як сусідньою з нами Молдовою, так і більш віддаленою Францією – це створення окремого виборчого регіону від якого б обирались депутати від українців за кордоном.

Без цього виходитиме, як зараз із виборчим кодексом і програмами партій: інтереси мільйонів громадян України не те що не враховані… про них часто навіть не згадують.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram