Хоча це невелика країна, тут дуже багато цікавих локацій, красивих пейзажів та найсмачнішого у світі шоколаду.

Швейцарія ще довго не відпускала. Під час подорожі майже з кожного вікна, кімнати чи машини було видно гори. Швейцарці казали мені, що у них немає нічого (ні природних ресурсів, ні полів), крім гір та озер, а значить, вони мусили щось винаходити та створювати, щоб вижити. На сьогодні Швейцарія – одна з найбагатших та найуспішніших країн Європи. Найбільше наукових відкриттів – з цієї країни, освіта вважається однією з найякісніших, а зарплата вчителів – одна з найвищих.

Крім того, тут незабутньої краси природа та чудова інфраструктура. Країна невелика, а значить подорожувати тут дуже зручно. Як краще спланувати подорож та не розоритися, розповідаю у цій статті.

Хоча Швейцарія невелика, тут дуже багато цікавих локацій. Якщо у вас лише 5-7 днів, як було у мене, раджу умовно розділити подорож країною на схід та захід. Сьогодні ми поподорожуємо східною частиною та завітаємо до карликової держави Ліхтенштейн.

День 1-2. Люцерн та гора Пілатус

"Їдь в Люцерн!" – радив мені кожен другий. Це – середньовічне місто серед гір на березі озера. Про такі міста у Швейцарії кажуть "пряничне".

Читайте також: 5 частых форс-мажоров в путешествии и что с ними делать

Що цікавого можна побачити в Люцерні? 

1. Міст Капельбрюке є найстарішим дерев'яним мостом в Європі. По ньому я заходила до старого центру міста. На кожному перекритті моста під накриттям зображено картини з історії міста та різні середньовічні сюжети. Все на вигляд, наче це якийсь історичний фільм, і я випадково потрапила в кадр.

2. Старі фортечні мури Музег розташовані по периметру середмістя. Сьогодні колишніми захисними стінами можна пройтися, і це дуже захопливо! Піднімаєшся крутими вузькими сходами – і все місто перед тобою. Стіну з'єднують старовинні вежі, на які теж можна піднятися. Одна з них – годинникова з механізмом всередині вежі, який можна детально роздивитися. Особливо мені сподобалася остання вежа, що біля ріки. З її верхівки чудово видно місто та гори. Піднятися на фортечні мури та вежі можна безкоштовно.

3. Гора Пілатус (2128,5 м) – вершина з шаленим краєвидом. На гору можна піднятися канатною дорогою (вартість 60 франків (60$)), на зубчатому потязі та пішки. Останнє мене цікавить найбільше, як любительку походів в гори. На жаль, під час мого візиту я не змогла потрапити на гору. На вершині був дощ, її закрили густі сірі хмари, видимості не було зовсім.

4. Сам історичний центр Люцерна дуже мені сподобався. Скажу, що схожого я мало бачила. Багато будинків оформлено різними малюнками на історичні та сучасні сюжети. Мало того, що в Люцерні стара архітектура, кам'яні вулички, ще й ці малюнки. Раджу звертати увагу і на вікна, і на балкони, і під балконами та навісами – малюнки чи орнаменти можуть траплятися всюди. Головне – це має не пістрявий, а цікавий та атмосферний вигляд.

На Люцерн вистачить день-два, залежно від того, яким шляхом підніматися на Пілатус. Сподіваюся, наступного разу мені більше пощастить з погодою.

 

День 3-4. Цюрих

Цюрих я уявляла зовсім інакше. Я думала, тут будуть висотки та купа скляних будівель – банки та офіси. Натомість місто дуже старовинне. Тепер, коли казатимуть "загубитися у вузеньких вуличках", я буду уявляти Цюрих. Він саме такий.

 

Після робочого дня центр міста стає порожнім. Це мене дуже здивувало. Але можна вічно блукати середмістям і не зустріти ні душі. А ще в Цюриху дуже красива старовинна архітектура. Вуличні ліхтарі, ставні, дахи, балкони – все якесь інше, не схоже на те, що існувало до Цюриха.

Ввечері було приємно посидіти біля озера. Там велика кількість вуличних музик. І ти вибираєш, кого слухати, підсаджуєшся чи пересаджуєшся, щоб почути інший жанр чи улюблену пісню. Для мене Цюрих був дуже особливим. Можливо, хтось посперечається зі мною, але він сподобався мені більше, ніж Люцерн. А тому я би радила відвідати обидва міста, щоб мати власні враження.

Що цікавого подивитися в Цюриху?

1. Взяти безкоштовну пішу екскурсію містом. Такі екскурсії часто проводяться місцевими і нагороджуються чайовими в кінці. Тому гіди із захопленням та цікавістю подають інформацію. В Цюриху є різні тури тривалістю до 2-х годин. Тому, перебуваючи у місті кілька днів, можна відвідати кілька різних турів.

2. Зайти на оглядовий майданчик або піднятися на вежу будь-якої церкви, щоб побачити місто з висоти. Я раджу зайти на оглядовий майданчик Lindenhof – це сквер, що розташований над рікою на природному пагорбі. Кажуть, з цього пагорба і почалося місто Цюрих.

3. Подивитися мистецтво у музеї Kunsthaus. Я рекомендую йти у музей в середу – це день відкритих дверей, а значить Kunsthaus працює безкоштовно для всіх. Стандартна ціна 16 франків (16$). Колекцію музею дуже хвалять, тоді чому би не подивитися Ван Ґоґа, Моне або Мане?

4. Зайти у шоколадний бутик. Шоколад є найбільшою статтею експорту Швейцарії, а також тут винайшли молочний шоколад ще у ХІХ ст. Полиці шоколадних бутиків ломляться від солодкого. Тут можна купити шоколад з горішками, з фруктами, з ягодами, чорний, білий – будь-який, що лиш можна уявити. Єдина моя порада – якщо ви любите просто чорний або молочний, без додатків, то у звичайному супермаркеті він коштуватиме в рази дешевше.

5. Покататися на човні по Цюрихському озері. Озеро не можна оминути, тому що в нього впирається історичний центр міста. Тут гарно як просто пройтися або проїхатися вздовж велосипедом, так і зробити водну прогулянку на катері.

 

День 5. Рейнський водоспад в Швейцарії

У мене був пунктик у подорожі до Швейцарії – подивитися гори, озера, Цюрих та який-небудь водоспад. Рейнський водоспад на відстані лише 60 км від Цюриха, тому я не могла втратити такої можливості.

Рідко зустрінеш більш бурхливі ділянки річок, як тут на Рейні. Колір води тут настільки бірюзовий, що здасться, наче потік – це сотні тисяч дорогоцінних камінців. До води можна підійти дуже близько. Для цього побудовані спеціальні платформи-майданчики. А ще можна під'їхати човном до невеликої скелі, що розташована просто посеред водограю та розділяє його навпіл. Вхід коштує 5$.

 

День 6. Гларнські Альпи в Швейцарії

Як тільки звернеш з траси в гори, одразу помічаєш сільські будинки, а з вікон машини добре чути запах коров'ячого гною. Звідусіль відкривається вид на зелені пагорби та чути звук дзвіночків, що вішають коровам, аби ті не загубилися.

Традиційні сільські будинки у Швейцарії ще з ХVII-ХІХ століть. Це – триповерхові дерев'яні споруди, з низькими стелями та ще оригінальними балками з багаторічними тріщинами та сімейними спогадами. Раніше, а подекуди й зараз, в таких будинках жили фермери. Перший поверх займала стайня. Далі на трьох поверхах розміщувалася сім'я – від бабусь до онуків. Зараз різні поверхи чи кімнати можуть знімати різні люди.

У моєму ідеальному плані ми повинні були поїхати в Гларнські Альпи, щоб зробити там кілька невеликих денних походів. Але, хоча ми були в розпал літа – у серпні, погода в горах була дуже погана: був сильний дощ з вітром, температура на висоті впала до +7. До такого ми не були готові.

Гларнські гори у Швейцарії відносно недалеко від Цюриха. Через хребет проходить траса. Туди можна доїхати машиною та піти в радіальні походи на кілька вершин та озер. Наступного разу на нас обов'язкового чекатиме ця програма.

День 7. Ліхтенштейн

У мене не було ніяких очікувань від Ліхтенштейну. Шоста найменша держава у світі площею не більше 160 км². Що взагалі ми знаємо про цю країну? Я знала мало, тому і поїхала туди.

У Ліхтенштейні править князь, і живе він у старовинному замку. В країні ходять швейцарські франки, як офіційна валюта. І де-не-де приймають євро. Князівство не має власної армії та кличе на допомогу швейцарську, коли треба. Тут надзвичайно низький рівень злочинності. Якщо злочинця засуджують строком понад два роки, його відправляють сидіти в... Австрію. Найбільший експорт країни, несподівано – вставні щелепи. Можливо, ваша бабуся носила щелепи Made in Liechtenstein?

Один раз на рік ВСІ мешканці країни запрошуються у замок на святкування дня народження князя. Населення країни 37000 людей. Уявляю, навіть якщо приходить 10%, стіл треба накрити ще той.

Чи варто заїжджати в Ліхтенштейн? Скажу відверто, країна маленька. Природою не відрізниш від Швейцарії – навколо гори та ріки. Але Вадуц, столиця, дуже сильно мене вразила. Я би сказала, це найбільш сучасна столиця, в якій мені довелося побувати. Це відображається у тротуарах, фасадах будівель, підібраних матеріалах та кольорах в архітектурі. У Вадуці надзвичайно органічно поєднується одне з іншим в оформленні громадських міських просторів. Всюди у місті розставлені скульптури сучасного мистецтва. І вони надзвичайно гармонійно вписані навіть у старі вулиці. І в Ліхтенштейні була така кількість туристів, що мені дотепер здається, що Вадуц популярніший за Цюрих.

Якщо спробувати коротко описати мої враження, то скажу, що Вадуц показав мені той приклад, який, я думала, неможливо зробити – сучасне місто старої країни.

Що подивитися в Ліхтенштейні?

1. Безумовно раджу прогулятися вулицями Вадуца. Місто невелике та дуже затишне.

2. Піднятися на пагорб, де розташовано замок князя.

3. Зайти у музей сучасного мистецтва. Вірю, що майбутнє – за містами, в яких буяє культура.

4. Відвідати музей марок. У Ліхтенштейні розташована фабрика з виготовлення поштових марок.

5. Поїхати в гори.

Ціни у Швейцарії та бюджет подорожі

Житло. Частину подорожі ми жили у нашого друга, а іншу частину – в Цюриху. Ціни на Airbnb були привабливіші, ніж на Booking, тому я знімала кімнату в Цюриху через цей сервіс. Мені траплялися варіанти за 860$/ніч та 815$/ніч. Але ми з чоловіком жили у симпатичній квартирі в хіпстерському районі 30 хв пішки від центру за 58$/ніч. Це дуже добра ціна, і мені пощастило її знайти. Середні ціни на житло не в центрі – 70-130$/доба.

Читайте також: Купить билет – еще не значит улететь: что нужно проверить перед перелётом и где могут возникнуть сложности

Транспорт. У насправді невеликій Швейцарії хочеться дивитися гори, озера та міста, а значить багато пересуватися. Тут розвинена залізниця, але ціни на потяги високі (ціни вказані у два боки):

Аеропорт-Цюрих = 7,20$.

Цюрих-Люцерн ~ 50$.

Цюрих-Рейнський водоспад ~ 46$.

Цюрих-Вадуц ~ 80$.

Коли я побачила ці ціни, оренда машини стала очевидним виходом. Машина на 4 дні вийшла 164$ + 63$ за пальне. Це 54$ за день. Якщо подорожувати вдвох, це майже вдвічі дешевше, ніж з'їздити з Цюриха до Люцерна потягом. Квитки на громадський транспорт в містах я навіть не купувала. Я спеціально шукала житло, щоб жити в пішій доступності від центру.

Їжа. У ресторанах ціни стартують від 16$ за вегетаріанську страву і від 20$ за м'ясну. Навіть німецькі ковбаски, які в Берліні коштують 2,5 євро, тут – 10 євро. Натомість ціни в супермаркеті мене не здивували. Раджу робити покупки в дисконтній мережі ALDI.

Молоко – від 1,2$. Молоко у Швейцарії непастеризоване, як у нас домашнє.

Яйця – від 2$ за 10 шт.

Сир – від 1,5-2$ за 350-400 г.

Мюслі – від 1,5$ за 1 кг.

М'ясо – від 7-9$ 300-500 г.

Обов'язково скуштуйте хліб у Швейцарії – він дуже запашний та зі скоринкою.

Авіапереліт. Квитки у Швейцарію недешеві. Іноді під час розпродажу у МАУ можна знайти від 100$ у два боки з Києва. Я літала Wizzair в Берлін, далі EasyJet до Цюриха. Мої квитки обійшлися 120$ туди-назад.

Все ще вважаєте Швейцарію дорогою? На мій погляд, ціни не настільки вищі за інші європейські країни, якщо подорожувати машиною. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram