MENU

Якщо вулиця – це "школа життя", то університет – безумовно, "школа критичного мислення"

479 0

Освіта

Іноді здається, що студенти вміють усе – викручуватись із будь-яких ситуацій, лити воду, і з тої ж води сухими виходити, робити десять завдань одночасно.

Гуманітарії розвивають логіку, аналітики вчаться красиво писати – кожен так чи інакше виходить із зони свого комфорту (якщо, взагалі, туди потрапляє) і вчиться думати за межами своєї коробки.

Як же це горезвісне критичне мислення розвивати? Треба розуміти, що це – не лише про раціональний спосіб думки, а про незалежний. Ось декілька способів, які можуть полегшити життя студента (і не лише під час сесії).

1. У будь-якому незрозумілому випадку – брейншторм. Потрібно зробити проект, презентацію, придумати креативи? Бери основну тему і малюй "карту" навколо неї. Так легше знайти асоціації, референси і потенційні джерела натхнення.

2. "Пиши-скорочуй" – одна із настільних книг для тих, хто хоче говорити і писати чітко і лаконічно. Це ж стосується будь-яких творів чи завдань, де від студента вимагають вміння думати. Дуже легко заплутатися у потоці своїх думок, тому варто робити цю вправу якомога частіше. Написав текст – через якийсь час перечитав і витиснув воду. Потім – ще раз. Спочатку здаватиметься, що немає що викидати, але потім стане зрозуміло, що без деяких абзаців цей текст точно міг обійтися.

Читайте також: Найбільша проблема старшокласників

3. Плагіат – страшна штука. Принаймні для студентів, які бояться через нього отримати "незарах". Але й повністю з голови дипломні роботи ніхто не пише. Аби уникнути кальки, варто перевіряти роботи на антиплагіат-сайтах. Найпопулярніші – це Plagscan, Content-watch, Paperrater.

4. Критичність до інформації. Мислити критично – означає збирати і оцінювати потрібну інформацію, використовуючи абстракті ідеї. Її треба інтерпретувати і доводити до обґрунтованих висновків: розглядати альтернативи, намагатися дивитися на ситуацію з різних боків. У цьому добре допомагають дебати: у студентів часто є свої дебатні клуби, де часом доводиться захищати абсолютно протилежну до тебе точку зору.

5. Право на помилку. Давай собі його і не сприймай невдачу (поганий бал/провал у проекті) як крах усього на світі. Помилки минулого дають нам можливість зрозуміти, над чим треба працювати зараз. А ще пасивність і бездіяльність значно гірші, ніж гіпотетичні провали, яких люди намагаються уникати.

Читайте також: Вчителі важливі? Про статус педагога у п'яти епізодах

6. Критикувати себе самого – не найприємніше заняття. Але отримувати фідбеки про свою роботу варто – як мінімум для того, щоб знати, що треба підтягнути. Спробуй показати свої роботи старшим колегам, викладачам, які готові йти назустріч – нехай внесуть свої правки і порадять, над чим можна попрацювати. Так можна натрапити на ідеї, які тобі й на думку не спадали.

7. Намагайся не довіряти першим посиланням ґуґла: зазвичай це те, на що клікають і всі, хто шукає подібну інформацію. Можна тільки уявити, як почувається викладач, який слухає одне й те саме по кілька разів. Шукаючи відповідь на питання, звертайся до авторитетних джерел: наукових статей чи публікацій, академічних робіт чи досліджень. Вони складніші для сприйняття, зате оригінальніші і зазвичай корисніші для вивчення.

Людина, яке хоче мислити критично, має розуміти, що це навичка, яка потребує постійної роботи. Критичне мислення – це не про критику, а про те, як орієнтуватися у величезному інформаційному потоці і ставити під сумнів інформацію, яка до нас надходить. Треба ставити багато різних питань: собі та іншим, зайвий раз перевіряти інформацію і першоджерела. Сліпа безапеляційна віра не має нічого спільного із саморозвитком.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Соломія ЯСЬКІВ для UCHOOSE


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини