MENU

Що має бути у портфелі майбутнього голови Держкіно

60 0

Держкіно

Нещодавно в Канаді я відвідала конференцію для кінопрофесіоналів, яка відбувається тут щорічно. В рамках цього заходу були виступи багатьох лідерів кіноіндустрії, які завзято ділились своїм досвідом.

Серед них була голова одного з канадських фондів, яка на цій посаді вже більше десятиліття, яку всі знають, поважають і яка досконало володіє всіма останніми цифрами наданої допомоги та знає більшість проєктів і програм, пише Анна Паленчук у блозі для УП.Життя.

Я дивилась на неї й думала, що її головування на цій посаді ніяк не залежить від політичних чинників та курсу країни. Що вона очолює цей фонд виключно відповідаючи професійним критеріям та знанням галузі, а не тим, що вона когось підтримує чи ні.

У нас, в Україні, ситуація зовсім протилежна. З новими виборами та зміною влади починається заміна кадрів, когось звільняють, хтось іде у відставку самостійно, випереджаючи скандали та перевірки.

Держкіно відомство, яке не залишилось осторонь цієї прикрої тенденції.

Читайте також: Українське кіно фінансуватимуть по-новому. Рейтингування режисерів: цензура чи прозорість?

Ще у серпні 2019 року Пилип Іллєнко, якого представники галузі визнавали як ефективного лідера, пішов добровільно у відставку. Соціальні мережі вибухнули проникливими хештегами #дякуємоПилип.

Вже майже кінець осені, а нового голови Держкіно не призначено.

Нещодавно почався конкурс на цю посаду. Він проходить за новими правилами. Чотири етапи, які включають перевірку законів та знання англійською мови.

Це все правильно і так має бути. Але поки триває конкурс час іде.

Не можна сказати, що без голови Держкіно нічого не відбувається.

Ні, процеси ідуть. Навіть минули нові пітчинги та оприлюднені ті фільми, які отримують державне фінансування у наступному році.

Але без голови Держкіно це все нагадує величезний корабель без капітана. І якщо на реальному кораблі без капітана команда вирулити може, то на умовному кораблі "Держкіно" ми можемо дуже швидко позбутися всіх тих надбань кінематографічної галузі, які маємо за останні сім років.

Наприклад, участі українських фільмів у конкурсах таких кінофестивалів як: Каннський, Берлінський, Венеціанський та інших.

Чи систематичне представлення українських фільмів у кінотеатрах по всій країні.

Чому це відбудеться? І які наслідки будуть?

Я, як український кінопродюсер, можу сказати, що це призведе не тільки до падіння росту української кінематографії, а ще падіння української культурної дипломатії. Адже наші фільми із субтитрами – це наш голос у багатьох країнах світу.

Але є час і для гарних новин. 16 листопада стало відомо, що із всіх кандидатів які претендують на посаду, залишився тільки один – Юля Сінькевич.

Юля відома особистість в українській кіноіндустрії, адже є генеральним продюсером Одеського міжнародного кінофестивалю.

Я не хочу перераховувати прізвища тих, хто претендував на цю посаду. Ліпше скажу, що був кандидат, у перемогу якого вірили всі. Це близька людина до команди президента й навіть в час демократичних настроїв в країні, ніхто не сумнівався, що портфель голови Держкіно залишиться під наглядом влади.

Але як так сталося, що Юлія Сінькевич все ж таки перемагає і залишає всіх кандидатів позаду себе?

Все просто. Юля відповідає критеріям нового голови Держкіно.

Ці критерії я особисто вивела з численних робочих груп на зустрічах із колегами, які презентують українське кіновиробництво.

1. Нового голову Держкіно має знати кіноспільнота.

Адже, якщо це нове обличчя, мине багато місяців під час яких новопризначений голова буде розуміти хто є хто. В теперішніх умовах – це марнування часу.

2. Цю людину мають знати іноземні гравці. 

Бажано світової кіноіндустрії, або хоча б Європи.

Ця людина має бути вже з набутою репутацією, а не вибудовувати нове ставлення до себе.

Чому це важливо? Тому що Україна вже достатньо помітний гравець на світовій мапі в галузі кіноіндустрії.

У нас зараз запроваджуються кеш рібейти, те, що стимулює іноземні компанії знімати більше таких проєктів, як успішний серіал "Чорнобиль". І ми поступово дуже активно інтегруємось у світовий кінопростір.

3. Новий голова має терміново змінити погану репутацію Держкіно.

В першу чергу, вона склалась через скасування результатів 11-того конкурсу.

Читайте також: Лозниця, Васянович, Балаян. Нащо українські кінематографісти написали відкритого листа Зеленському

Тоді в один момент більшість українських продюсерів отримали негативні листи від своїх іноземних партнерів-копродюсерів, які не розуміють як українська держава спочатку надає фінансування, а потім оприлюднює новину про перегляд свого рішення.

4. Очільник кіногалузі має бути молодою та амбітною людиною.

Бажано з іноземною освітою чи практикою/стажуванням в іноземній кінокомпанії. Адже дуже часто, ми українці, починаємо вигадувати велосипед, не помічаючи, що наші сусіди вже багато років їздять на подібному транспорті. 

Ще треба бути новатором та не бояться робити не як усі до цього робили.

5. Голова Держкіно має об'єднати українське кіновиробництво та українське телебачення.

Зараз це дві різні галузі з різними гравцями. І те українське кіно, яке потрапляє в ефіри каналів, рідше виключення, ніж тенденція.

Сподіваюсь, що в обличчі Юлії Сінькевич ми отримуємо нового очільника Держкіно не зі сторони влади, а зі сторони кіноспільноти.

Я бачу, як мої колеги завзято готові реформувати галузь. І я вірю, що тільки разом ми зможемо і надалі ефективно "лупати цю скалу", щоб українському та іноземному глядачу було цікаво і щоб самим було не соромно за український кінопродукт.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Анна ПАЛЕНЧУК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини