Володимир Бородянський

Війна – це мир. Свобода – рабство. "Битва екстрасенсів" – правозахисна організація. Книжки Джорджа Орвелла – ніщо порівняно із сучасним українським повсякденням, пише для "Тижня" Тетяна Микитенко

Не те що я відмовлю згаданому авторові у фантазії, але реальність, на відміну від вигадки, не обмежена нічим. Тож як вам така реальність: тепер наша країна має міністра культури, який виправдовує й навіть лобіює існування відверто шарлатанських та знетямлювальних проєктів.

Якщо ви раптом усе пропустили, то преамбула така: днями Володимира Бородянського нарешті запитали про те, як людина, що роками насичує український медійний простір добірним шлаком (зокрема, згаданим шоу), стала відповідальною за ціле Міністерство культури, молоді та спорту. Це питання, гадаю, бентежило не лише мене.

Бородянський очікувано відповів не на нього, а на голоси у своїй голові (вочевидь, за екстрасенсорною звичкою). І ці голоси підказали йому піти від відповіді в інший бік і спробувати знайти в тому попередньому досвіді "позитивний момент". Цим позитивом стало одкровення, мовляв, у передачах на кшталт "Битви екстрасенсів" не те що немає нічого поганого, там навіть є користь!

Читайте також: У справі Шеремета Аваков і Ко керуються квантовою криміналістикою

Саме завдяки цьому шоу "було розслідувано багато кримінальних справ, і невинно засуджені люди вийшли з в’язниці", твердить міністр. Якби це справді було правдою, то з такою біографією Бородянський мав би стати міністром не якоїсь там культури, а цілих внутрішніх справ чи юстиції, але реальність жорстокіша.

Звичайно, не зважати на те, що завдяки медійній увазі до справ їх могли розслідувати активніше, не варто. До того ж наступного дня після інтерв’ю Бородянського СТБ викотив цілий матеріал про те, які кримінальні справи допомогли розкрити екстрасенсорні проєкти каналу. Утім, розгляньмо один із прикладів, аби зрозуміти, що за однією маніпуляцією просто тягнеться вервечка інших.

Телеканал стверджує, що "завдяки роботі екстрасенса" вбивця вагітної Світлани Грабко "нині в тюрмі".

А сталося це лише завдяки тому, що ясновидиця допомогла правоохоронцям знайти тіло загиб­лої в закинутому кар’єрі. Ну просто магія якась! Точніше, це справді було б дивовижно, якби не одне "але": обвинуваченого у справі затримали за кілька днів після зникнення Світлани, і він – хоч і не зміг навести точне місце, куди сховав труп, – щоразу вказував саме на Одарівський кар’єр. Під час першої спроби водолази не змогли знайти тіло, під час другої (очевидно, на зйомках шоу) – водолазам це вдалося.

То хто насправді знайшов тіло: редакторська група, що готує передачу та старанно проштудіювала матеріали справи, чи екстрасенс? Запитання відкрите, але пошук у доступних джерелах легко видає свідчення про те, що перед зйомкою шоу команда проєкту намагається вивчити максимум матеріалу. Для чого? Для того, щоб екстрасенси все самотужки наекстрасенсували? Я хоч і не екстрасенс, але відчуваю в цьому щось не те, якісь не ті флюїди, непереконливо.

Якщо дослідити згадки про "Битву екстрасенсів" у реєстрі судових рішень, то ви прочитаєте і те, що "інформацію, отриману на телепередачі, суд не може взяти до уваги як "допустимий доказ", і те, що "інформація, отримана потерпілою від екстрасенсів, не містить фактичних даних", і навіть те, що "відповідач погоджується, що шлюб зберегти неможливо, оскільки позивачка своєю поведінкою та методами виховання спричиняє психічні розлади дитини, бо дозволяє їй дивитися "Битву екстрасенсів".

Читайте також: В Україні – епоха жириновських: Портников назвав єдиний шанс на порятунок

Тож на цьому місці саме час повернутися до міністра культури з питанням про те, яку саме культуру він хоче принести в наше суспільство. Культуру маніпуляцій і пересмикувань? Культуру розжиження мізків і критичного мислення? Культуру наділення безумовною владою умовних кашпіровських, яких із сезону в сезон розкручує телеканал СТБ? Культуру уникання відповідальності за весь цей треш через прикривання фразою "було розслідувано багато кримінальних справ"? І це я ще не доходжу до питання спорту, молоді й "Люба, ми вбиваємо дітей" – ще однієї передачі з високою соціальною відповідальністю.

Вишенькою на торті в цій історії є те, що найпомітніша ініціатива Бородянського протягом останніх кількох місяців – розробка законопроєкту щодо протидії дезінформації. Міністр переконаний, що його команда має "убезпечити українських громадян від дезінформації та від можливого маніпулювання суспільною думкою", але водночас не вважає, що шоу про екстрасенсів не має нічого спільного із загрозами, проти яких він зараз бореться. На думку Бородянського, згадана передача не є дезінформацією, бо "дезінформація – це те, що може зашкодити національним інтересам", а все, що не шкодить, під дію закону й не підпадає.

От тільки я не можу зрозуміти, чому масове знетямлення й оскотинення українців не шкодить національним інтересам? Чому така масштабна телевізійна реклама шарлатанства, а отже, повна легітимізація цього явища в суспільстві, схильному лікувати рак святою водою, – це не загроза нацбезпеці? А що тоді загроза?

Чи був у міністра Бородянського шанс логічно пояснити свій кар’єрний шлях? Так, ми всі ростемо, усвідомлюємо свої помилки, і цілком природно відчувати відповідальність за багаторічне промивання мізків, а отже, хотіти виправити скоєне. На жаль, усього цього міністр не сказав. Він перейшов у новий статус культурного провідника, але не збирається зраджувати старому, "екстрасенсорному".

Такий сценарій непоганий лише в одному випадку – якби Бородянський був не функціонером українського державотворення, а хіба що героєм книжки Орвелла. На жаль, це не так, і ми всі в цьому "колгоспі екстрасенсів" тепер теж живемо.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube