Волонтерка: Я пишаюся героїчними людьми, які ціною свого життя та здоров'я допомагають іншим людям жити! Люди – ви найкращі!
Це оповідання я відкладала дуже довго. Розповідь про великі серця, доблесть, мужність, великодушність і порятунок життя... Дуже боляче... Розповідь про Чернігів, його захистників і волонтерів, які ціною свого життя рятували дорослих, дітей та поранених.
З кінця лютого місто перебувало під обстрілом російських військ. Облога Чернігова тривала кілька тижнів ... Мирні жителі сиділи в підвалах під обстрілами, у них не було їжі та медикаментів, їм не давали зелених коридорів для виїзду. А якщо й погоджувалися на вивезення людей, то росіяни завжди бомбили дороги, якими вивозили людей. Головний міст Чернігова був зруйнований і вивезення людей було у багато разів складніше, як і доставка гуманітарної допомоги.
Про це на власній сторінці у пише волонтерка Ілона Сабадан, інформує UAINFO.org.
Чернігів зараз звільнений українською армією і я можу написати про водіїв, які, ризикуючи своїм життям, вивозили людей під обстрілами та привозили до міста продукти харчування, медикаменти та дитяче харчування... Водіями-рятувальниками мешканців Чернігова ставали люди різних професій, їх поєднувало одне – бажання допомогти людям!
Щодня водії спали по кілька годин, їздили в об'їзд і проводили багато годин у дорозі, пересувалися замінованими дорогами, щоб дати можливість мешканцям виїхати з міста. Вивозили дітей, жінок, поранених... Багато водіїв загинули...
Вічна пам'ять Героям... Часто водіям доводилося потрапляти під обстріли, під прицільний вогонь і орієнтуватися на місцевості, щоб не потрапити на заміновані території.
Не відкриватиму всі карти, але інформація видобувалася з надійних джерел, щоб дорога була безпечною.
З 15 березня, з найпекліших днів Чернігівскої битви за місто, на вивезенні людей працювали Дмитро Романенко (лікар) та Андрій Солейко (підприємець). Хлопці, ризикуючи своїм життям, вивозили людей із міста, а коли під Черніговом йшли бої – людей вивозили із села Куликовка та інших. Українські жінки, діти, поранені – пережили пекло, і багато хто перебував у шоковому стані ... Їм треба буде довго відновлювати психічне та фізичне здоров'я... Багато людей, яких вивозили з-під обстрілів, втратили руки, ноги, і їм потрібна спеціальна допомога. Дмитро Романенко не лише рятував людей під час евакуації, а й зараз відвідує поранених із Чернігова у шпиталях Києва та знаходить для них необхідні препарати (про це я напишу ще пост).
Евакуйованих жінок та діток привозили до Києва, надавали необхідну допомогу, а потім переправляли до Берегова, Тернополя, Хмельницького... Дмитро та Андрій не лише евакуювали людей з Чернігова, а й доставляли їх на Західну Україну, у безпечне місце. Романенко Дмитро та Солейко Андрій вивезли понад 200 людей із Чернігова.
Дякуємо за турботу про водіїв фонд "ГО "Іститут Свободи Слова" та Олександра Ковтуна. За те, що він на перше прохання знайшов для захисту життя водіїв бронежилети (4-й клас захисту, Польща). Вони тримають бронебійний патрон.
Жилет із пластинами Ramor 500 (8мм спереду і 6мм ззаду оклеєні протиосколочною гумою). Вага 8,5 кг. Вони пройшли тестування і зарекомендували себе з найкращої сторони. Олександр – людина з великим серцем, яка займається волонтерством багато років і допомогла тисячам людей. Його фонд допомагає Україні наближатись до перемоги.
Дякую за допомогу Яні Майбороді. нашому Янголу, та Оксані Шахматенко, нашій Берегині, за гуманірну допомогу місту. Тони вантажів були доставлені дівчатами та їх водіями до Чернігова таємними стежками і всі були доставлені голодаючим людям. Допомога 2-х прекрасних дівчат складно оцінити – тисячі людей були нагодовані і про них подбали волонтери.
Зараз Дмитро Романенко та Андрій Солейко надають допомогу у вивезенні людей з Чернігова… А також відвідують поранених у шпиталях, не залишають врятованих людей сам на сам зі своїм лихом…
Дуже багато болю і горя принесла Чернігову війна… від російського обстрілу місто зруйноване як мінімум на 70%. На відновлення Чернігова піде щонайменше чотири роки…
Війна россії з Україною триває. Не про всі ситуації можна говорити, доки йдуть бойові дії. Але я пишаюся героїчними людьми, волонтерами, які ціною свого життя та здоров'я допомагають іншим людям жити! Люди – ви найкращі! Ви наближаєте перемогу України! Ви згуртовуєте націю! Нехай ваші вчинки стануть прикладом для майбутнього покоління, ваших дітей.
Слава Україні та мирного неба! Працюємо для Перемоги України!
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки