1 серпня. Сьогодні була війна...

Сьогодні роковини від початку Першої світової війни.

Рівно 100 років тому, 1 серпня 1914 року Німеччина оголосила війну Росії. Бо незадового до того ерцгерцог Фердінанд невдало з’їздив до Сараєво і перетнувся з членом організації “Млада Босна” Гаврилою Принципом…

Тоді, 100 років назад, мабуть так сама було жарко. Так само колосились поля і падали яблука додолу. Так само в Росії бив ентузіазм через край, існувала величезна довіра до царя та впевненість в “правом дєлє” з обох боків конфлікту…

Зрештою, ця війна похоронить обидві імперії – і Російську і Німецьку, а додатково ще дві – Австро-Угорську і Османську, прокотиться по континенту колесом кривавих революцій і створить нову політичну реальність у світі…

З точки зору розвитку цивілізації, це була мабуть найнепотрібніша і найнелогічніша війна. Війна, яку можна було оминути і зупинити, хоча історія і не допускає подібної “версійності”…

Водночас вантична” війна, якщо про війну так можна говорити взагалі… Описують випадок, коли полоненого англійського офіцера, під “чесне слово” відпустили додому, щоб похоронити матір… Він пішов, і повернувся назад, в полон, бо давав чесне слово…

Для кожної нації, по-своєму ця війна стала переломним моментом в контексті власної “ідентичності”. І в цьому плані цікаво порівнювати Першу світову з Другою, наприклад, у Франції… До якої б старої провінційної церкви у Франції ви не зайшли, неодмінно побачите на стінах прізвища та імена загиблих під час Першої світової. Бо Франція мужньо і вперто воювала в Першу світову… А от Друга світова – в історії Франції майже відсутня. Не було такої події! Франція програла Гітлеру за лічені дні, і ця війна увійшла в історіографію під назвою “дивної”, або “позорної” війни. Колективне підсвідоме зтерло її з карти пам’яті…

..Для мене краща література, яка написана про першу світову – це документальний роман Ернста Юнгера “В стальних грозах”. Юнгер - німецький офіцер, а пізніше філософ, один з ідеологів “консервативної революції”. У першу світову його було тяжко поранено 6 разів. Згадана книга – шедевр, який до “мурашок” реалістично описує війну з окопів…

А ще Перша світова дала нам Еріх Марія Ремарка, Ярослава Гашека з його легендарним Швейком… Та раннього Хемінгуея… Через 15-ть років він напише найсильніший роман про війну і про кохання “Прощавай, зброє!”

Минулого року в видавництві Corpus вийшла також шедевральна книга Петера Енглунда “Восторг и боль сражений” (я читав російською). Автор, з допомогою скрупульозного дослідження архівів, відновив хід дій Першої світової з боку близько двох десятків абсолютно різних людей з обох боків конфлікту: російського офіцера, німецького матроса, французького дипломата німецької школярки, австралійської “добровольниці” і тд… Він показує, як настрій і сприйняття війни людиною змінєються від захоплення та ентузіазму, до тотального страху і ненависті…

…Перша світова ласо пожерла мільйони людей, хоч і була значно менше “жертвомістка” у порівнянні з Другою світовою. Бо ж тоді серед живих, залишився, наприклад один з її ветеранів, невизнаний художник та скромний єфрейтор на прізвище Шікльгрубер, який невдовзі стане Гітлером і покаже світові, що Перша світова це “цвіточкі”…

До чого це я все пишу… Та просто для того, що, даруйте за сентиментальність, без війни все таки краще. І без світової, і без будь-якої іншої… Можна довго розповідати про “прогресивну” та очищуючу роль війни, про розвиток техніки і технологій з її допомогою Все це так… Але вас не зрозуміють ті покоління, які через неї пройшли…

І як сказав Альберт Ейнштейн: “Я не знаю чим люди воюватимуть у Третю світову. Але точно знаю, чим вони воюватимуть у Четверту: палицями і камінням”…