Розстріляний в далекому 1996-му році Євген Щербань був потужною фігурою і в бізнесі, і в політиці, відтак смерть його могла бути бажаною великій кількості осіб. Шукати замовника вбивства з-поміж них усіх – як голку в копиці сіна. Інша річ – друге, не настільки велике, коло осіб, що отримало по смерті бізнесмена прямі вигоди в твердій американській валюті та в активах підприємств.

Найуспішніший бізнесмен після смерті виявився майже банкротом.

Саме так! Розстріляний у 1996 році в Донецькому аеропорту Євген Щербань вважався найбагатшою людиною тогочасної України, але після його смерті сини зі здивуванням виявили, що їх батько залишив їм самі борги.

Зокрема, майже 100 мільйонів доларів його фірми були винні по іноземних кредитах (які, до речі, отримувалися під гарантії уряду). Виявилося, Щербань винен бізнес-партнерам. Його дітям довелося віддавати долю батька в найкращих підприємствах, бо «живих» грошей, щоб покрити борги, не знайшлося.

Хоча в той історичний період готівка та гроші на закордонних рахунках, а зовсім не бізнес-активи, слугували мірилом статків тієї чи іншої особи. Готівка у Щербаня, звісно, була. Але після загибелі загадково щезла з сейфу. Про що й піде наша історія.

Що відбулося на американській віллі Щербаня?

З моменту вбивства Щербаня вже спливло багато років, однак автору вдалося дізнатися про кілька фактів масштабного зникнення статків покійного.

У містечку Бока Ратон, що у Флориді, пан Щербань мав розкішну віллу, навіть дві вілли по сусідству, над каналом, на вулиці Александр палм роуд буд. 211 та 215

На американській віллі був сейф, де Євген Щербань зберігав гроші та документи. Все-таки надійніше, ніж у неспокійному Донецьку тих часів.

Після смерті Євгена Щербаня той сейф, за словами бізнес-партнера покійного Юрія Дєдуха, був спустошений. В розмові з автором (диктофонний запис в наявності) Дєдух наполягав: зникло від 3 до 5 мільйонів доларів та важливі документи.

На цьому та на інших фото сучасний будинок за адресою 215 Александр палм роад, де в середині дев’яностих проживав Євген Щербань. З тих часів вілла була перебудована під нових господарів. Однак вілла Щербаня мало відрізнялася від цієї величчю та пишністю.

Чи мали до сейфу доступ Павло Лазаренко та Юлія Тимошенко, на яких нині органи вішають всіх собак? Наразі слідство нам про це нічого не каже. Однак, не здивуюся, якщо після виходу тексту, зненацька десь у в’язниці знайдеться черговий «свідок», «випадково» покараний на довічне, який розповість, що чув, як йому казали, що комусь казали, як покійний авторитет Матрос хвалився: особисто висаджував ломиком двері на віллі покійного на замовлення Тимошенко…

Загалом, якби не підвищена увага, що наразі прикута до «справи Щербаня», ця історія з сейфом, можливо, й не мала б особливого значення. Окрім як для родичів покійного, які тих грошей, до речі чималих, вже ніколи не повернуть. Однак, зважаючи на обставини, автор вирішила детальніше розібрати версії того, що тоді трапилося. Очевидно, це також може допомогти пролити світло в справі загалом і пошуку вбивці зокрема.

Версія перша. Спочатку – найочевидніше. Хто мав доступ до сейфу в американському будинку Щербанів у Бока Ратон?



Очевидно, доступ мали близькі екс-губернатора Донецької області Володимира Щербаня. Нині сам він – свідок обвинувачення. І не тільки тому, що їх родини тоді жили по сусідству.

Володимир Щербань розповів суду, як в серпні 1996 року на Олімпіаді в Атланті його дружина спитала другу половинку Євгена Щербаня: «Надя, чому ти останнім часом носиш біжутерію?». «Я боюся, що нас з Женею вб’ють, тому дорогоцінності я поклала в сейф, якщо щось трапиться – візьмеш їх та довчиш моїх дітей на ті гроші», - відповіла, за словами Володимира Петровича, Нікітіна, яка мала сина від попереднього шлюбу.

Звичайно, «мати доступ» й «привласнити» – зовсім не одне й те саме. Однак, ми ж нічого і не стверджуємо. Так, просто версія…

Яка, проте, посилюється й іншими деталями.



Де поділися коштовності Нікітіної?

Автор поцікавилася у сина Володимира Петровича, Артема, нині – народного депутата – чи виконала його родина прохання Нікітіної. Станом на 1996-й, Артему Володимировичу було вже 22 роки, логічно допустити: настільки гучні події не пройшли повз увагу молодого бізнесмена.

«Я не знаю, просили вони чи не просили. Чи виконувалося це прохання чи не виконувалося. Я вам нічого не скажу!» - роздратовано кинув Артем Щербань, щойно почувши запитання.

«Ви що, мене підозрюєте?» - перепитав.

Згодом, автору вдалося зв’язатися з Юрієм Дєдухом – одним із бізнес-партнерів вбитого, що згодом прийняв опікунство над його дітьми. Дєдух повідомив, що ті коштовності також зникли – разом з документами й готівкою – із сейфу. Їх точну вартість з’ясувати неможливо, адже Надія Нікітіна загинула разом зі своїм чоловіком.

Це – зі слів Дєдуха, який не приховує: найбільше підозрює в тому, що сталося з сейфом, Володимира Щербаня. Чи є для таких підозр підстави?

Теоретично – є.

Однак, є й підстави для інших підозр: намагання «кинути тінь» на постать Володимира Щербаня – спроба відвести увагу від власної персони. Ця версія – друга.

Хоча б тому, що напередодні смерті Євгена Щербаня, тезки – за словами оточуючих – стосунки мали вельми непрості. Хоча Володимир Щербань зараз, звісно, стверджує протилежне. Він натхненно розказував суду про те, як вони з покійним жили «душа в душу».

Настільки, що Нікітіна довіряла під опіку родини Володимира Щербаня свої коштовності та свою дитину.

Втім, подібна поведінка Щербаня не є дивною. Скучивши за публічністю, колишній топ-чиновник не втрачає нагоди привернути до себе увагу. Навіть заявами про близькі стосунки також з відомим авторитетом Ахатем Брагіним, з яким вони «разом бігали на танцюльки».

Чому ж після трагедії, діти покійного залишилися у вкрай непростому становищі? Чи допоміг їм той же Володимир Щербань?

Чи було виконано волю Нікітіної? Якщо так, то яким чином?

У 1997 році з автомата був обстріляний автомобіль, в якому знаходився старший син покійного Щербаня – Євген. Він чудом уникнув кулі, його прикрив своїм автомобілем і своїм тілом охоронець, який від отриманих поранень загинув. Під час інтерв’ю «Дзеркалу тижня», що було записане через кілька днів після замаху, журналіст спитав старшого сина Щербаня: «Чи допоміг вам після замаху на ваше життя Володимир Щербань?» Євген відповів коротко і ясно: «Ні».

А все тому, що незадовго до своєї смерті Євген Щербань круто розсварився з Володимиром Щербанем. Володимир Щербань навіть вийшов з Ліберальної Партії. Про це говорить Олександра Кужель, колега покійного Щербаня у Верховній Раді, про це говорить Юрій Дєдух.

Сам Щербань говорити про це з журналістами, звісно, не хоче. З «відповіддю» його сина ми вже знайомі.



Трансфери над тілом друга та партнера

Не виключено, що коштовності та 5 млн. доларів були лише приємним «бонусом» до документів з сейфу, за якими справді полювали.

…Минуло два дні після вбивства подружжя Щербанів. Тіла вбитих ще в донецькому морзі, їх віддадуть землі лише через кілька днів. Тим часом в далекій Америці в нью-йоркській фірмі Євгена Щербаня «Оверсіс» раптово починається рух коштів на рахунку. П’ятьма платежами два мільйони доларів чомусь переходять на рахунки іншої фірми. І це при тому, що – зі зрозумілих причин яких – рішення про трансфер не могла прийняти людина, яка клала кошти на рахунок «Оверсіс» у 1995 році. Бо це був особисто Євген Щербань. Не переказували кошти – з тих же причин – і засновник «Оверсісу» Надія Нікітіна.



Куди ж поділися кошти? Згідно відкритої, вже не раз озвученої, зокрема – в залі судових засідань – інформації, вони перейшли на рахунок фірми «Екстрем клозінг», що мала офіс у віллі екс-губернатора Володимира Щербаня в містечку Бока Ратон у Флориді. Директором і власником 50% долі в підприємстві, на рахунок якого потрапили кошти «Оверсіс», був його син Артем Щербань.

Ця інформація також відкрита. США, на відміну від України, не приховують дані про власників своїх підприємств та самі підприємства – все доволі легко віднайти через мережу інтернет.

Отже, знову родина Володимира Щербаня. Надто дивний збіг, чи не так?

Захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко з цього приводу зауважив: два мільйони доларів – серйозний мотив для вбивства. Під час допиту свідка Володимира Щербаня Власенко звернувся до нього з проханням пояснити факт перерахунку коштів. Однак, суддя це запитання захисту чомусь відхилила.

Шкода. Можливо, Володимир Щербань зміг би все пояснити? Можливо, кошти зняли з рахунків «Оверсіс» в інтересах дітей покійного подружжя Щербаня-Нікітіної? Можливо, діти з якихось причин не могли чекати офіційного успадкування, і родина Володимира Щербаня зробила для них послугу?

Однак бізнес-партнер Євгена Щербаня Юрій Дєдух, який допомагав дітям після смерті батька, переконував автора, що ті гроші ніяким чином не потрапили синам убитого бізнесмена.

Це, звісно, позиція самого Дєдуха.

Тому автор знов звернулася до Артема Щербаня з питанням: «Чому кошти з рахунків «Оверсіс» «успадкував» він, син колишнього друга Євгена Щербаня, а не власні діти покійного?»

- А з чого ви взяли, що це були гроші дітей Щербаня? - запитав Артем Щербань. - Чому вони повинні були перейти їм? В засновниках «Оверсіс» була Нікітіна, а дітей не було взагалі.

- Дружина була, а не діти! Так чому ви вирішили, що це – гроші дітей? І навіть дружина володіла лише 25% цієї фірми.

- Тому, що кошти на рахунок «Оверсіс» поклав особисто Євген Щербань, а його діти – його перші спадкоємці, - зауважила автор.

- Може він поклав на рахунок не свої гроші? - відповів Артем Щербань.

- Теоретично це можливо, але чи не здається, що це дуже підозрілий поспіх – ще не похована Нікітіна, а вже підчищаються рахунки фірми, де вона співзасновник?..

- Чому ви вирішили, що ці кошти дісталися мені? - знов уточнив Артем Володимирович.

- Тому що ви – власник «Екстрем клозінг».

- Не я один. Моя була половина, другою половиною володів Олексій Алексеєнко, який також був директором «Оверсіс». Так, гроші були перераховані і лежали на рахунку протягом дуже довгого часу… і потрапили дітям, - раптом заявив нардеп.

- Ви кажете, гроші потрапили дітям Щербаня?

- Вони потрапили дітям, - повторив співбесідник, проте якось не дуже впевнено.

Юрій Дєдух говорить інше. Він, як і Володимир Щербань, - також свідок обвинувачення.

Кому з них вірити – нехай читач вирішує самостійно. Наше завдання – зібрати максимально повну інформаційну картину.

Хто кому винен?

Варто звернути увагу ще ось на що – після смерті батька діти Щербаня як спадкоємці – виявилися винними багатьом його бізнес-партнерам.

Вже згадуваний Дєдух розповідає: дітям довелося віддати долю батька в СП ТОВ «Гефест» Рінату Ахметову, оскільки той ніби представив документи, згідно яких Євген Щербань буцім-то був йому винен. А позаяк через «Гефест» Євген Щербань володів долею «ІСД», його діти втратили право на майбутні мега-доходи в «Індустріальному союзі Донбасу».

Чому після смерті Євген Щербань виявився раптом всім винен? Дивно, правда? Але документи, в тому числі – з американського сейфу – пропали, вже нічого не вдієш. І не перевіриш: де борги справді мали місце, а де корисливі «друзі» їх просто придумали, наживаючись на горі родини.

Так, наприклад, не відомо, чи був насправді Володимир Щербань винний спадкоємцям бізнесмена за віллу в США. Дєдух каже автору, що цю віллу тодішньому губернатору купив Євген Щербань. Запис розмови зберігається. Подивимось, чи повторить він те саме, коли свідчитиме в суді.

Інший приклад. Документи, що свідчать: весною 1996 року, коли між двома родинами Щербанів ще були близькі дружні та партнерські стосунки, на рахунки особисто Артема Щербаня надійшло 2 млн. доларів від фірми «Еврамекс» та ще 50 тисяч від «Оверсіс». Щодо «Оверсісу» ми вже з’ясували. «Еврамекс», судячи з усього, також був структурою Євгена Щербаня.

Чи був винен ці гроші Артем Щербань спадкоємцям вбитого бізнесмена чи ні? Хто це може знати? Документи ж з сейфу пропали. Тому зацікавлена особа нині на відповідні питання може легко відповідати: «А хіба «Еврамекс» був структурою Євгена Щербаня? А хіба гроші на його рахунках мали якесь відношення до Євгена Щербаня?» Не виключено, зацікавлена особа буде цілком правою.

Хоча все дійсно свідчить про належність «Еврамекс» до покійного бізнесмена. Маленька деталь: в Україні представництво цієї фірми знаходилося в Будинку культури «Франка», в офісі Євгена Щербаня. Телефон цього підприємства, зазначений в базі податкової, був спільний з телефоном фірми «Амест», яка займалася декоративними рослинами. Останню структуру завжди приписували власності Євгена Щербаня, і справді в її засновниках – естонська фірма «Колсер», де найбільший пакет акцій належав Євгену Щербаню, та американська «Юніком», заснована Олєксієм Алєксеєнком.

Щодо останнього персонажу свідчень маємо небагато. За однією інформацію, він був довіреною особою Євгена Щербаня в американських бізнесових справах. Саме його згадує Артем Щербань як співзасновника своєї фірми «Екстрем клозінг», на рахунки якої, всього за два дні після трагедії в Донецькому аеропорту, було переведено кошти. Цілком можливо, що Олєєксеєнко представляв у фірмі Артема Щербаня долю Євгена Щербаня.

Втім, сталося так, що після загибелі Щербаня, його партнери та довірені особи забули про те, що мав сам бізнесмен і що має бути передано його дітям. Пам’ятали лише борги.

Що могли цьому протиставити діти? Нічого! Тим паче, що документів не залишилося. Не тільки американських. Одразу після смерті бізнесмена, в його донецьких офісах відбулася виїмка всіх паперів. Так, принаймні, стверджує син покійного Руслан.

Дивна оперативність, правда? Невже – випадковість? Сумнівно…

На сьогодні жоден свідок у справі по вбивству Щербаня не повідомив жодного факту, який би однозначно свідчив про вигоди від зникнення з бізнесово-політичного небосхилу Євгена Щербаня для Павла Лазаренка та Юлії Тимошенко. Що ж стосується свідка Володимира Щербаня, схоже, він дуже зручний для обвинувачення. Певно, готовий говорити все що завгодно про Лазаренка-Тимошенко, аби лише слідство не зацікавилося його роллю у всіх тих справах.

novosti_o