Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 24 червня

Холодний душ від британців. Соціальні мережі про голосування за вихід Великої Британії з Євросоюзу

Вранішня новина про те, що більшість британців проголосували за вихід з Європейського Союзу стала холоднии душем для багатьох. 51,9% британців (17,4 млн) воліють, аби Велика Британія залишила Євросюз, 48,1% (16,1 млн) – за збереження участі в ЄС. У соцмережах жваво коментують, перетравлюють цю звістку з Туманного Альбіону. Блогери намагаються зрозуміти, які результати референдуму будуть для України і взагалі для світу.

Brexit: що зміниться в будинку ЄС по розлученню з Великою Британією

Brexit закладає ризик дезінтгерації та послаблення позицій на кухні, яка впродовж останніх півстоліття виробляла й була гарантом демократичних стандартів, цінностей та рішень. Показово, що глобальна історія вершиться в рамках похибки – менше 2% різниці голосів за і проти виходу. Девід Камерон пообіцяв провести референдум як спосіб виграти парламнетські вибори у 2015 році, коли євроскептичні настрої і в суспільстві, й у його власній політсилі зростали. Він виграв вибори. Ціну цього виграшу для Європи складе історія.

Нові виклики ймовірного виходу Великої Британії з ЄС: що робити Україні

Нам потрібна різка зміна нашої риторики і політики всередині ЄС. Нова українська політика має фокусуватись на промотуванні України як частини рішення, а не проблеми. На демонстрації України як сумлінного гравця, який допомагає зміцнювати безпеку ЄС. На поясненні тих унікальних переваг, які ми маємо у дипломатії щодо пострадянського простору. Україна також може додати пасіонарності проєвропейському таборові всередині ЄС, якщо зможе стати частиною внутрішніх євродебатів – якщо балтійці і центральноєвропейці "втягнуть" українців як важливу сторону дискусії.

Коли слова намагаються обмежити й не пускають до словників

Світлина професора Олександра Пономарева

У часи зближення мов у колишньому Радянському Союзі слово світлина намагалися обмежити, але тепер воно загальноукраїнське. Слова зазви́чай і вантажі́вка офіційне мовознавство довго не пускало до словників. Згодом їх увели, але з неприродними наголосами: ванта́жівка і зазвича́й. Тепер в Українському орфографічному словнику, виданому в Києві 2009 року, вантажі́вка має правильний наголос. Думаю, що він буде виправлений і в слові зазви́чай. Адже один з найавторитетніших українських митців слова Максим Рильський писав: "Тож затемна він причвалав на став, // зігнувшися ще більше, ніж зазви́чай".

Американський танець Таріка Сиріла Амара на кістках

Персона ця доволі цікава, бо належить до того кола так званих науковців, які методично і скрупульозно борються з українським націоналізмом, приписуючи йому безліч гріхів, часто висмоктаних з пальця і без жодних доказів. Амар був одним із діячів, які підписали листа з вимогою не здійснювати декомунізації, чим нарешті зрадив, чия рука його годує. Тоді автори звернення вдавалися до абсолютного безглуздя, застерігаючи, що "намір назвати весь радянський період окупацією України може мати несправедливі та непередбачувані наслідки", бо, мовляв, кожен дослідник цього періоду "може бути засудженим".

"Православний" оліграх Новинський з охороною накинувся на проукраїнського митрополита УПЦ МП

Член Опоблоку, мільярдер Вадим Новинський у нецензурній формі та за допомогою чотирьох охоронців напав на митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра Драбинка; погрожував "набити морду". Як відомо Драбинко в УПЦ (МП) є прихильником автономії церкви від РПЦ, а колишній громадянин Росії Новинський – "православний олігарх", якому український паспорт дарував Янукович. За його правління Новинський належав (і належить) до числа тих, хто протистояв проукраїнській позиції всередині УПЦ (МП), лідером якої був Драбинко, що вважався "правою рукою" покійного нині предстоятеля УПЦ (МП) Володимира.

Футбол як дзеркало суспільства: коли ставочки з рибками – небезпечні

Олігархічні закриті системи неконкурентоздатні. Бо наші ж усі грають у власному чемпіонаті, за кількома винятками. І росіяни теж. Чому? Бо олігархи дали їм непомірно високі зарплати. Створили для них ставочок з рибками. Створили таку ілюзію фальшивої зірковості. І мотивації нема їхати в Європу пробиватися в значно жорсткішій конкуренції. А потім дивишся на маленьких словаків, валійців, хорватів і бачиш різницю. Бо там усі в різних чемпіонатах, а тому конкурують глобально. І боряться, і зростають. Тому й успішні.