Чому російські "пєскови" рвуться в Україну на кінозйомки
У Facebook поширюють пост російського актора Олександра Пєскова, який бідкається, що його не пускають зніматися в Україні
За словами актора, послугами українських кіностудій російські кіношники користуються і досі. Причому з банальних причин – мовляв, зробити продукт в Україні значно дешевше.
"Днями мені була запропонована робота - роль в російському серіалі для російського каналу з російським бюджетом на виробництво, але на території України зі змішаною знімальною групою (кияни і москвичі). Через пару днів мені було відмовлено в участі в даному проекті !!! Мотивацією адміністрації знімальної групи була заява про те, що я, не допускаюся до роботи на території України через те, що відвідав Крим після його приєднання до Росії (Дізналися, що я в Криму знімався в російському ж серіалі в 2014-2015 роках). І рішення це було винесене не українською владою, а "нашими" ж, "російськими" керівниками цього проекту !!! Політична казуїстика і марення? Страх, що артиста на кордоні завернуть", – написав Пєсков у Facebook.
Обурився, що рухають російськими кіношниками виключно фінансові інтереси.
"Чому ж тоді російські виробники кіно і серіалів знаходяться на українській території? Відповідь проста: там дешевше знімати! - "БІЗНЕС"! (А російських проектів там ой як НЕ мало)", – акцентував актор.
Російські авто перетворюються на українські
Таким чином, росіяни засвоїли, що українці стежать за своїми кордонами, і одна поїздка в Крим може коштувати ряду прибуткових проектів. Тож відвідання окупованого українського півострова може обійтися доволі дорого.
Більше того, російські актори, які били себе в груди і торочили про "вєлікую-магучую", наразі відмовчуються і про політику не говорять. Кіношники ж проявляють дива толерантності.
"Коли ти працюєш експертом, тобі часто приходять фільми на стадії зборки. Ти розумієш, що монтаж фільмів для України та Росії буде різним. Прибирають сюжетні лінії, репліки, герої. Вони граються чисто в гроші, їм все одно, для кого знімати (...) Росіяни вже докумекали, що заради ринку можна покрутитися, хоча українці - не їхній головний споживач", - раніше розповіли в інтерв'ю Depo.ua Брати Капранови, які входили у експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.
Читайте також: Нам ніколи не звільнитися від рашизму на ТБ, допоки ним керують ідейно ворожі до України люди - думка
Але важко не погодитися, що активність російських кіношників в Україні обурює: мовляв, не місце в Україні знімальним групам з країни-агресора. Писали ж раніше, що всі росіяни взяли і разом перебралися у Білорусь...
Втім, новини про зйомки російсько-українських проектів в Києві регулярно проникають в наш медіапростір.
Мотивація російських продюсерів зрозуміла: послуги українських студій дешевші, тож краще замінити одного-двох акторів, ніж йти на додаткові витрати. Тут можуть виникнути складнощі з отриманням дозволу на зйомки, але їхнє рішення очевидне - взяти у партнери українську кіностудію.
Тим паче, що російські фільми, випущені після 2014-го в Україні заборонені, а от продукт, створений у копродукції, крутити вже можна. Себто, відкоригувавши сюжет, підмалювавши зірки на пагонах, запросивши українських акторів і відзнявши частину картини в українських декораціях можна стригти дивіденди ще й з українського ринку.
При цьому російські кіношники намагаються нахабніти: створюються дві версії картини, і та, яка "у копродукції", прямує на українські екрани. Інша ж, від "російської студії на замовлення російського каналу" – відповідно на російські.
Так, в Україні заборонили до показу серіал з Ольгою Фреймут "Готель Елеон" на підставі того, що фільм російський.
Картину знімали у Києві і Москві для трансляції на телеканалі СТС. Над ним працювали російська компанія "Yellow, Black and White" та український продакшн "Sister's production". Щоправда пізніше, прес-служба "1+1" заявила, що картину робили на замовлення "1+1 media".
Схожа ситуація трапилася з серіалом "Старша сестра", у якого відібрало ліцензію Держкіно через неправдивість наданих даних. Якщо в Україні він фігурував як українсько-російсько-польський, на Росії – як виключно російський.
Як розповідає активіст громадянського руху "Відсіч" Максим Ковбик, схожа ситуація з фільмом "Життя після життя", який вийшов на "1+1" як український, але про факт, що його знімала російська компанія "Констафильм" телевізійники змовчали. До речі, у відкритих джерелах фільм позиціонується як "знятий на замовлення "1+1" і СТС".
Інша картина – "С надеждой на счастье" – вийшла на телеканалі "Україна".
"Ніби номери на автомобілях, і поліція українська, але якщо придивитися, то видно, що те все накладено поверх російського. От наприклад, є поліцейська машина, з першого погляду, українська, але при перегляді запису помітно, як російські номери змінюються на українські", – коментує пан Ковбик.
Читайте також: В українських мас-медіа й далі панує "русский мир" чи російський дух
Активіст направив скаргу на фільм до Держкіно та Нацради, де пояснив, що вбачає в подібному "популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора", себто порушення українського законодавства. Але заборони картини на домігся.
Квоти, протести чи гроші?
Спільні проекти в Україні легалізовані. Минулої осені парламент, зокрема, відхилив законопроект №4303, в якому пропонувалося обмежити надання прокатних посвідчень українсько-російським картинам. Дозволити ж показ можна було лише за умови, якщо усі задіяні росіяни письмово засудять дії країни-агресора. Втім, законопроект помірковані патріоти нарекли надто "драконівським" і Рада за нього не проголосувала.
Чекати ж, що українські продюсери, які вічно торочать про нестачу грошей, добровільно відмовляться від співпраці з росіянами, надто наївно. Здається, тут допомогти могли б хіба що продумані законодавчі обмеження чи не менш продуманий тиск громадськості. Або ж рішення інше, казкове: взяти і насипати у мішки українських кіношників кілограми грошей, аби могли зняти власний якісний продукт і самостійно ж на ньому заробити, продавши на інші канали.
Попри всю казковість, подібні перспективи відкриває новий Закон про державну підтримку кіно, згідно з яким виробництво телесеріалів може підтримуватися за рахунок безповоротної державної субсидії. Отримані від держави гроші не можуть перевищувати 50% вартості картини, а виділятимуться субсидії виключно на національного виробника.
Читайте також: Синдром Михалкова-Путіна: замальовки до ідеологічного профілю
Плюшка від держави бажання співпрацювати з росіянами може відбити - принаймні, частково.
Особливо зауваживши, що з копродукцією у наших сусідів біда - за останній рік кількість випущених у партнерстві фільмів знизилася вдвічі. Як зазначають експерти, взнаки даються невелика платіжна спроможність і фінансова нестабільність.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки