MENU

Постмайданна Одеса очима європейця

2703 0

Два роки по тому я повертаюся до Одеси, перлини Чорного моря. В літаку з Варшави поруч зі мною сидить російська дівчина. Вона прямує до Бессарабії на похорон дідуся. Між Росією та Україною більше немає прямих рейсів, тож їй доводиться летіти через Мінськ, Стамбул, Ригу чи Центральну Європу. Вона засмучена через російсько-український конфлікт, який порушив сімейні зв'язки майже на два роки: "Ми перестали розмовляти одне з одним". Вона зізнається, що не підтримує українську політику Путіна, але в той же час засмучена рішенням київської влади розірвати всі культурні зв'язки з сусідами: більше нема жодних рейсів, російських інформаційних каналів і соцмереж. Деякі видання і книги, що публікуються в Росії, теж опинилися під забороною. Вона побоюється, що Україна зрештою введе візи для росіян, що може спричинити випровадження тисяч українців із Російської Федерації. Два тижні потому Київ оголосив про обов'язкове отримання дозволу на в'їзд для всіх російських громадян.

Прибувши до аеропорту, я бачу, що новий термінал, нарешті, добудовано, принаймні, про око: роботи тривали не менше п'яти років і надовго зупинилися через корупцію. До мій превеликий жаль, новий аеровокзал ще не доробили, і доводиться користуватися тим, що залишився від Радянського Союзу. Всередині на екранах в кольорах України та ЄС пишається гордий напис: "Подорожуйте без візи, Україна зближується з Європою". Це досягнення стало великою перемогою президента Петра Порошенка і справило серйозний психологічний ефект на населення. Жертви Майдану, нарешті, принесли плоди. Прагнення належати до західного світу дуже сильне, особливо серед людей, молодших за 40 років.

У центрі міста перше враження таке, наче Одеса повернула собі довоєнну жвавість 2000-х років. Наприкінці червня на вулицях видно безліч туристів з Європи, Туреччини, Грузії, Ізраїлю і навіть Білорусі. Кафе і ресторани повні, і всюди мирно майоріє український синьо-жовтий прапор. Більше не видно ані військових, ані блокпостів, ані проросійських графіті. Всі ознаки війни на Донбасі повністю зникли. Місцевий підприємець Тарас каже, що ніхто в Одесі більше не прагне повернути Донецьк та Луганськ і не збирається платити за відновлення цих двох втрачених регіонів. "Хай там як, Україна має відповісти на агресію російських терористів і не дати їм просунутися далі, — додає він. — Маріуполь треба захистити. Нам не потрібна війна, бо вона віддаляє нас від реформ. Саме в цьому і полягає мета Володимира Путіна: дестабілізувати та деморалізувати Україну".

"А щодо Криму?" Мовчанка. Видно, що анексія півострова залишила рану, і що, на відміну від Донбасу, відмовлятися від нього не хочуть. "Крим — економічна катастрофа, — відповідає він. — Поки він окупований Росією, він не може розвиватися. Росіяни воліють їздити на Лазурний берег, а не до Криму, хто бідніший — до Туреччини. Крим стане новим Придністров'ям".

На вулицях Одеси видно нових поліцейських у західних автівках і нью-йоркських формах. Жінка, котра працює в одеській поліції, каже, що корупція відчутно пішла на спад 2016 року, однак після призначення Сергія Князєва внаслідок перестановок в уряді старі практики знову набирають силу. Щодо міської влади, її все ще очолює русофіл Геннадій Труханов. Відтоді, як він прибрав до рук підприємство з виробництва тротуарної плитки, всю набережну, що йде вздовж одеських пляжів, переклали наново. Причому на цьому його плани не зупиняються. Він хоче розширити свою діяльність і повністю перекладе славетний Французький бульвар, що викликало протести з боку населення.

Заїхавши в Татарбунари, я знов зустрічаю українського пенсіонера (родом з Болгарії), який у 2015 році просив мене забрати трьох його дочок на Захід. Його меланхолія і ностальгія за Радянським Союзом і російською культурою нікуди не зникли. Завдяки супутнику він продовжує слухати старі радянські пісні та дивитися російське телебачення. Він посміхається на цю пропаганду, чудово усвідомлюючи, що слухає брехню. Російські ЗМІ щодня міркують про втрачену Україну та брак перспектив тривалого миру.

Читайте також: У центрі Одеси вибухнув автомобіль. ВІДЕО

Він досі впевнений, що йому краще жилося за режиму Януковича. Йому досі хочеться, щоб я відвіз його доньок? Красномовне мовчання. Його дочки більше не мріють про життя на Заході. В Одесі можна приємно жити, а їхня робота забезпечує їм гідне існування. Хай там як, їм хотілося б поїздити Західною Європою. Скасування віз створює почуття свободи, хоча дві з них вже прийняли болгарське громадянство на випадок загострення конфлікту з Росією.

Тим не менш, Польща і Прибалтика роблять все для того, щоб російські плани провалилися, а Україна залишилася тісно пов'язаною з Заходом. Підписана Києвом і Брюсселем угода про асоціацію набирає чинності з 1 вересня. Політичний, академічний і культурний вплив Польщі виявляється в Одесі дедалі сильніше. Турки ж можуть похвалитися міцними позиціями в економіці. Стамбул фінансує будівництво чудових садів у центрі Одеси. Дедалі більше турецьких туристів вирушають у подорож через Чорне море, щоб насолодитися гедоністичною атмосферою Одеси. Україна не вимагає віз від громадян Туреччини, і ті можуть насолодитися "грішками" західної цивілізації, які президент Ердоган прагне викоренити в своїй країні: його підданці не залишаються байдужими до української краси та розслабленості теплих ночей.

Політика Володимира Путіна виявилася ефективною в короткостроковій перспективі, підірвавши дух українців. Але в довгостроковій перспективі вона загрожує катастрофою для відносин двох країн, оскільки призвела до посилення русофобських настроїв серед російськомовного населення. Військова агресія Москви не тільки порушила культурні та туристичні зв'язки Росії та Одеси, а й призвела до спаду російських інвестицій. ЄС і Туреччина швидко заповнили вакуум. Це відразу ж впадає в око, варто зайти до супермаркету. Продуктів із написами латиницею на полицях дедалі більшає.

Читайте також: Труханов создает собственную "армию"

У цьому регіоні України набирає обертів культурна революція. Молодь обирає англійську і більше не боїться усміхатися іноземцям. Безповоротні зв'язки з Європейським Союзом зрештою покладуть край хронічній українській корупції.

І якщо російська агресія триватиме, не виключено, що Україна одного разу латинізує своє абетку, щоби міцно закріпитися на Заході.

П'єр СКОРДІА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини