Якось до мене підійшов один сімферопольський чекіст з пропозицією підстерегти та побити місцевого комуніста. Це було наприкінці Ющенка, і, мабуть, кримська гебня отримала наказ терміново боротись з проросійським елементом. 
Пропозиція була в тому, що нам говорять його адресу, графік, і забезпечують безкарність з боку міліцї.

Читайте також: Известный журналист рассказал, почему писать о хорошем в Украине почти невозможно

Звісно, ми відморозились.

А от хлопці з Севастополя від схожої пропозиції не відморозились.

Через півроку Янукович став президентом, і накази змінились на протилежні. Севастопольські хлопці були жорстко запресовані. Одного зробили стукачем, на пару навішали кримінальних справ, інших залякали. Та маленька компанія, що спокусилась на пропозицію чекістів, перестала існувати.

Через те, що ми ніколи не йшли на контакт, нас змогли жорстко запресувати тільки через рік.

Читайте також: Черная метка для Додона: президенту Молдовы угрожает отставка

Я завжди розумів, що у всіх (пост)радянських спецслужб є дві мети. Основна - гроші. Другорядна - показники, щоб створити видимість роботи та виправдати своє існування. Показники їм все одно на чому робити, за допомогою вас чи на вас.

Сподіваюсь ця маленька історія комусь стане впригоді. А комусь не стане, бо запізно...