Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 26 січня

Політика тюрми: політичні в'язні Росії

Питання в тому, чи працюють методи, якими послуговується російська влада. Переслідування породжують мучеників. Десяток років за ґратами перекрив усю сумнівну кар’єру в бізнесі Ходорковского в 1990-х. Якби колишнього олігарха просто депортували з Росії, усі про нього давно забули б. Бравдер, позиціонуючи себе правозахисником, змусив людей забути про те, що колись підтримував путінський режим. Запроторивши Дмитрієва до психлікарні, російська влада прославила історика на весь світ. Pussy Riot досі лишалися б маловідомим гуртом, якби влада в Москві не поставилася до феміністок так жорстоко. Нині учасниці панк-рок-гурту стали міжнародними знаменитостями.

Серед найбільших платників податків України – жодної компанії Ахметова. ІНФОГРАФІКА

Дуже цікавий список. У ньому немає визнаних рушіїв української економіки – металургів, аграріїв. Зато є аж чотири тютюнові компанії. Тож за фактом сьогодні годують Україну нафтовики, газовики та виробники цигарок. Ну й, звісно ж, серед топових платників податків немає жодної компанії Ріната Ахметова. Корпорації ДТЕК і "Метінвест" із усіма їх комбінатами-гігантами перераховують до бюджету менше, ніж тютюнова фабрика "Прилуки". Тому що це не Рінат Леонідович платить нам податки, а ми йому. Тариф Роттердам+ тому яскравий приклад.

Загроза орбанізації України: природа обурення Заходом, що вимагає реформ 

Ми звикли гадати, що євроскепсис – доля Москви. Що лише вона – проповідниця нового хаосу. Що саме її руками будується попит на суверенне право ходити по граблях. Ми помилялися. Західні сусіди України точно так само починають захоплюватися історичною реконструкцією. Кожна зі країн, що досягли успішності завдяки рецептами Брюсселя, тепер голосує за тих, хто обіцяє його не слухатися. На зміну тим, хто перемагав на гаслі "сьогодні – це недосконале завтра", приходять ті, хтось упевнений, що "сьогодні – це зіпсоване вчора". Поганий приклад заразливий. Українські політики обережно починають копіювати риторику сусідів.

Як зникають могили українських ветеранів – і як їх зберегти. ФОТО

Загалом тема втраченої військової спадщини – річ невдячна. Українці ще дуже інфантильні: в усіх бідах винуватять державу. Мовляв, забутими похованнями українських воїнів закордоном також повинна займатись держава. Слушність цих зауважень важко заперечити – наша держава досі малоефективна. Однак іще жоден уряд і жодне іноземне міністерство самостійно не дало ради своїй військовій спадщині. Вічне сподівання на "державу", яка має за все подбати й усе передбачити – позиція безвідповідальна. За межами України поховані тисячі ветеранів українських армій. Чимало з них – мають унікальні біографій, що гідні екранізації. Однак чимало їхніх могил уже втрачено назавжди.

Путінофіл та українофоб Корвін-Мікке складає повноваження євродепутата

Корвін-Мікке був вибраний до Європарламенту від Сілезького округу 2014 року. Добромір Соснєж, син депутата керівної партії "Право і справедливість", екс-голови Національного фонду здоров’я (NFZ) Анджея Соснєжа, отримав тоді найбільше голосів після тодішнього лідера Конгресу нової правиці. "Я повертаюся у польську політику; у Брюсселі я змарнував дуже багато часу, а я хочу використати його якомога ліпше, бо у Польщі ситуація дуже погана. Нагадаю, що саме ми є єдиною справжньою опозицією, і тому режим не допускає нас до мас-медіа. Крім того я гадаю, що Європейський Союз має бути знищений", – заявив Корвін-Мікке на своїй сторінці в одній із соціальних мереж.

Українська гривня на "рускій мір"? Чому не варто платити за "Викрадену принцесу". ФОТО, ВІДЕО

Що спільного між рекламою "Мегафон" у РФ і мультфільмом, який фінансується з бюджету України за підтримки Держкіно України? Ну звісно ж, псевдоукраїнський гурт "Время и Стекло". Кому ж іще довірити озвучувати "укрАінскую" екранізацію поеми Пушкіна "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" і стати голосами княжої доньки та її Руслана? Люди, я вас дуже прошу – не ходіть у кінотеатри на "Викрадену принцесу". Продемонструйте Держкіно, що маєте гідність і що ви проти того, щоб за гроші з бюджету України допомагали РФ поширювати "рускій мір".

Чи варто відшкодовувати шкоду та що не так із тонною

Читач Петро Базилевич хоче знати, як правильно в українській мові писати одиницю виміру ваги тонна – з однією н чи з двома. За нині чинним правописом невідомо з яких міркувань пишеться тонна, хоч у більшості иншомовних слів приголосні не подвоюються: грам, клас, тролейбус і под. Отже, поки що – товар вагою 100 тонн. Читачці Руслані Матущак не подобається тавтологічний вислів з правничої термінології відшкодування шкоди. Мені також не подобається. Можна було б замінити відшкодувати запозиченим із латинської мови словом компенсувати, компенсація, але буде неточно. Це, мабуть, той випадок, коли тавтології ніяк не уникнути. Те саме маємо з мовознавчим терміном розмовна мова.